Новини України та світу

Зеленському треба використати американський скандал на користь України

Зеленському треба використати американський скандал на користь України

Джерело: 112.ua

Оригінал на сайті Foreign Policy

“Американці, ласкаво просимо до українського болота”. Так Washington post нещодавно назвала статтю про скандал через можливу спробу адміністрації Трампа вплинути на Україну і її президента Володимира Зеленського, щоб ті провели розслідування щодо кандидата в президенти від Демократичної партії Джо Байдена.

Насправді цей скандал ніякого відношення до України не має, і це не більш ніж результат інтриг республіканців і демократів, для яких Україна стала мішенню. Але він має пряме відношення до грубих, напевно, ганебних махінацій американських політичних ділків, наслідком яких може стати імпічмент.

Цей скандал не обіцяє катастрофу Україні, як стверджує багато вчених мужів. Навпаки. Якщо Зеленський правильно розігрує свої карти, це може стати подарунком долі для його країни і для нього особисто.

Адже що сталося? Трамп зателефонував новообраному українському президенту й, імовірно, спробував натиснути на нього. Адвокат Трампа Руді Джуліані намагався чинити тиск на українців, аби ті розслідували діяльність сина Байдена Гантера.

Зеленський, як і його країна, виявився ні в чому не винним випадковим свідком, який потрапив у жорстокий вир вашингтонської політики. Схоже, він зробив все можливе, щоб ввічливо виплутатися і відійти вбік від американської плутанини.

Це наочно показує стенограма телефонної розмови Трампа із Зеленським, яка відбулася 25 липня. Так, Зеленський був ввічливий. А як ще один із найменш впливових у світі президентів повинен говорити з найвпливовішою людиною?

Улесливо, за можливості ухильно, хвалячи співрозмовника, коли це нічого тобі не варто, погоджуючись, коли згода виправдана, та утримуючись від явного вираження незгоди. Саме так казав Зеленський.

Двічі він сказав, що Трамп “абсолютно має рацію”. Один раз він погодився з Трампом “на 100%”. Потім він сказав: “Не просто на 100%, а насправді на 1000%”. Без особливої на те потреби Зеленський сказав Трампу: “Я повинен зізнатися, що багато чого ми навчилися у вас. Ви показали нам приклад, і ми перейняли у вас багато навичок і знань, скориставшись ними на наших виборах”.

Він навіть вдається до стандартного трампізму, коли говорить, що хоче “осушити болото” в своїй країні. Це слова смиренного прохача, який хоче здобути прихильність господаря.

Коли Трамп вибухає стандартною критикою на адресу європейців, Зеленський знову йому підтакує. “Можу вам сказати, що я розмовляв з (канцлером Німеччини Ангелою) Меркель, ми з нею зустрічалися. Бачилися ми і з (французьким президентом Еммануелем) Макроном. Я їм сказав, що вони недостатньо роблять щодо санкцій, могли би більше”.

Він продовжує: “Якщо подивитися логічно, нашим найбільшим партнером повинен бути ЄС, але насправді США набагато важливіші. І я вам дуже вдячний, тому що Сполучені Штати дуже багато роблять для України. Набагато більше за ЄС”.

У цьому відношенні Зеленський абсолютно правий, тому що Німеччина й особливо Франція закривають очі на кричущі російські порушення норм міжнародного права щодо України, а зараз активно намагаються змусити цю країну прийняти так звану формулу Штайнмаєра з припинення війни в Донбасі, яка фактично дасть Москві право вето в питаннях внутрішньої і зовнішньої політики Києва.

Зеленський також погоджується з негативною характеристикою колишнього американського посла в Україні Марі Йованович. Він каже: “Добре, що ви першим сказали мені, що вона була поганим послом, тому що я повністю згоден з вами. Вона ставилася до мене не найкращим чином, оскільки захоплювалася попереднім президентом і була на його боці.

Вона не дуже-то визнавала мене як нового президента”. Неясно, чи заслужила Йованович такий епітет як “поганий”, хоча західні аналітики часто критикували її за передбачуване втручання в українську політику.

Але Зеленський, безумовно, має право дотримуватися такої думки про людину, яка підтримувала його попередника і суперника, колишнього президента Петра Порошенка, а також висловлювати цю думку в приватній бесіді.

Найважливіше полягає в тому, що Зеленський ухильно відповідає в двох випадках, коли Трамп чинить на нього явний політичний тиск. У першому випадку Трамп говорить наступне: “Хочу, щоб ви зробили нам послугу, тому що ваша країна багато чого пережила, й Україна багато знає про це. Хочу, щоб ви з’ясували, що сталося з всією цією ситуацією. Здогадуюсь, один з ваших багатіїв…

Той сервер, кажуть, що він в України. Багато чого сталося, вся ця ситуація. Я думаю, ви оточуєте себе тими ж самими людьми. Хотілося б, щоб генеральний прокурор подзвонив вам або вашим людям, і мені хотілося б дістатися до суті”.

Хто знає, може, Зеленський просто не зрозумів незв’язні висловлювання Трампа, але він дав блискучу за своїм ухилянням відповідь: “Так, це дуже важливо для мене, як і все те, що ви згадали раніше. Для мене як президента це дуже важливо, і ми готові до будь-якої співпраці в майбутньому. Ми готові відкрити нову сторінку нашої співпраці, сторінку у відносинах між США та Україною”.

Зробивши кілька зауважень загального характеру про Джуліані, Зеленський повертається до своєї ролі прохача: “Я просто хотів ще раз запевнити вас, що серед нас у вас тільки друзі. Я зроблю все, щоб у моєму оточенні були кращі і найбільш досвідчені люди. Я також хочу сказати вам, що ми друзі. Ми великі друзі, й у вас, пане президенте, є друзі в нашій країні, тому ми можемо продовжувати наше стратегічне партнерство”.

Коли Трамп, нарешті, просить Зеленського зайнятися справою Гантера Байдена, який працював у раді директорів української енергетичної компанії, Зеленський не відповідає прямо, а йде від порушеної Трампом теми. Він каже, що новий прокурор “розбереться із ситуацією, особливо з тією компанією, про яку ви говорили.

Питання розслідування цієї справи фактично є питанням відновлення чесності, тому ми про це подбаємо і займемося розслідуванням справи. Окрім цього, я б попросив вас надати нам яку-небудь додаткову інформацію, якщо вона у вас є.

Це допомогло б нам у проведенні розслідування і дозволило б нам здійснити правосуддя в нашій країні”. Трамп говорить про Байдена, а Зеленський у відповідь туманно говорить про чесність і правосуддя.

І нарешті, обмінюючись з Трампом люб’язностями наприкінці розмови, Зеленський раптом починає просити його про розширення економічного співробітництва між двома країнами: “Що ж стосується економіки, то у наших двох країн у цьому відношенні є великий потенціал, й одне з головних питань полягає в тому, що для України дуже важлива енергетична незалежність.

Вважаю, ми будемо вести дуже успішну спільну роботу зі США, щоб домогтися енергетичної незалежності”. Зеленський ніби згадав у останній момент, що оскільки він підлещувався до американського президента, то тепер має право попросити про одну послугу.

Не дивно, що розмову Зеленський закінчує тим, що знову підтверджує підтримку Трампа в Україні: “Ми вже розвиваємо співпрацю. Ми купуємо американську нафту, але я сподіваюся, що ми ще будемо зустрічатися з цього питання. У нас буде більше часу, щоб обговорити всі ці можливості і пізнати один одного трохи краще. Я б хотів подякувати вам за підтримку”.

Виникає таке враження, що він сподівається вкласти свої власні слова в уста Трампу і тим самим спонукати його до висловлювання риторичної, а може, і практичної підтримки України. Що Трамп і робить (більше або менше), закінчуючи розмову такими словами: “Вітаю вас, ви виконали фантастичну роботу. За цим стежив увесь світ. Не думаю, звичайно, що ваша перемога стала такою вже несподіванкою, але все одно вітаю”.

У цілому Зеленський виконав роботу з відстоювання українських інтересів, яка заслуговує поваги. Водночас він задовольнив інтереси Трампа (або справив таке враження).

Тепер українському президенту треба скористатися тією медійною бурею, яка вибухнула навколо України. Йому треба представити свою країну не як застійне болото корупції, яким її вважають західні ЗМІ, а нескореною демократією, яка за минулі роки домоглася великих успіхів у боротьбі з корупцією і буде домагатися їх і надалі, реалізуючи серйозні економічні реформи і стримуючи росіян у Донбасі.

Виконати це завдання легше, ніж здається, причому з двох причин.

По-перше, велика ймовірність того, що мислездатні республіканці і демократи не вважають Україну винною в їхніх проблемах у Вашингтоні. Звичайно, знайдуться відступники і маргінали, які будуть сурмити про згубний вплив України на Вашингтон, але їм навряд чи повірять серйозні політики з обох партій.

Деякі аналітики побоюються, що на майбутніх президентських виборах у США Україна може стати ширмою, якою була Росія на виборах 2016 року. Але при більш уважному розгляді виявляється, що ці побоювання безпідставні. Росія активно втручалася у вибори 2016 року. Україна, на відміну від неї, сама зазнає втручання.

І, по-друге, Україна вже далеко не те болото, яким вона була за часів президентства Віктора Януковича, який разом зі своїми дружками за час свого президентства з 2010 по 2014 роки, імовірно, вкрав 15 мільярдів доларів.

Адміністрація Порошенка закрутила гайки двом ключовим олігархам (Ігорю Коломойському і Дмитру Фірташу), послабила третього (Ріната Ахметова) і кооптувала четвертого (Віктора Пінчука). За останні п’ять років вжито цілу серію заходів, завдяки яким вдалося суттєво зменшити корупцію у владі і заощадити державі мільярди доларів. У Зеленського хороша основа для продовження боротьби з корупцією.

Якщо Зеленський буде діяти мудро, він скористається колосальною увагою ЗМІ до нього і до його країни, щоб створити позитивне уявлення про Україну. Справа в тому, що Україну абсолютно необґрунтовано називають джерелом американських проблем. Звичайно, це не так.

Джерело американських проблем — це самі Сполучені Штати. Все, що потрібно зробити Зеленському, це розповідати правду про свою країну, про її минулі досягнення, про цьогорічні плани і про перспективи на майбутнє.

У цьому випадку він зуміє укласти більш вигідну угоду для своєї країни (більше зацікавленості, поваги, інвестицій), ніж та, яку нібито запропонував Трамп.

Олександр Мотиль

Переклад ІноЗМІ

Редакція може не погоджуватися з думкою автора. Якщо ви хочете написати в рубрику “Думка”, ознайомтеся з правилами публікацій і пишіть на [email protected]

 
 

 


Джерело: www.112.ua

Close