Новини України та світу

Таємниці держбюджету-2020: “Будемо робити все по-новому, залишивши все по-старому”

Таємниці держбюджету-2020: "Будемо робити все по-новому, залишивши все по-старому"

Джерело: 112.ua

Новий бюджет не став особливою несподіванкою, показавши спадкоємність фінансової політики, яка з урахуванням специфіки кадрового керівництва Міністерства фінансів є прямим містком зі світу Яценюка – Порошенка у світ нових осіб Зеленського – Гончарука. Посада міністра фінансів у нас є по-справжньому маркерною, так як визначає основні акценти соціальної, економічної, фінансової та бюджетної політики держави. Вітчизняне експертне співтовариство надміру сконцетрувалось на перепризначенні Авакова на посаді міністра внутрішніх справ, хоча весь “цимес” полягав якраз у іншій “пролонгації” – персони міністра фінансів. Те, що Оксана Маркарова залишилася на чолі Мінфіну, означало лише одне: “Будемо робити все по-новому, залишаючи все по-старому”. Для когось це стало жирним плюсом у сприйнятті нової влади, для когось не менш жирним мінусом.

Але повернемося до бюджету. Романтичні очікування з приводу оного базувалися на реформаторській риториці, яка як з рогу достатку виливалася на численних форумах і конференціях з боку нових чиновників. Виходячи з риторики команди “нових осіб”, можна було очікувати, що новий бюджет буде зверстаний з абсолютно іншими акцентами, ніж минулий і вже в найближчий рік нас чекає країна “смартфонія” і ера “щастя, що перемогло”.

На виході, ми отримали практично “близнюковий” з минулим бюджет, який став холодним душем і для населення, і для зовнішніх інвесторів. Але зате став приємним подарунком для зовнішніх кредиторів.

Загальні доходи державного бюджету визначено на рівні 1079 млрд грн, у тому числі загальний фонд – 962,7 млрд. Витрати – 1,17 трлн грн.

Показник:

2018

2019

2020-1

2020-2

Номінальний ВВП, млрд грн

3559

4015

4552

4579

Зростання ВВП (%)

3,3

3

3,3

3,6

ІСЦ (у середньому за рік), %

10,9

8,5

7,2

7,4

Промислова інфляція

14,2

8,7

8,4

9,2

Номінальна середня з/п, брутто, грн

8 865

10 329

12 043

12 540

Рівень безробіття за методологією МОП, %

8,8

8,6

8,1

8,6

Сальдо торгового балансу, $ млн

-11287

-11985

-13781

-13955

Експорт товарів і послуг, $ млн

59117

63424

68171

68168

Динаміка експорту, %

9,7

7,3

7,6

7,6

Імпорт товарів і послуг, $ млн

70404

75409

81952

82123

Динаміка імпорту, %

12,6

7,1

8

8,2

В порівнянні з 2018 роком, ВВП в 2019 зросте з 3,5 трлн грн до 4 трлн грн, що дозволяє прогнозувати динаміку зростання економіки по двох базових моделях, які практично не відрізняються між собою і передбачають досягнення величини валового продукту в наступному році до рівня 4,55 або 4,58 трлн грн.

В показниках росту нас чекає перший сюрприз. Ніякого зростання на рівні 5% у наступному році не очікується. Нас чекає рімейк нинішнього року, з невеликим бонусом у вигляді “додаткових матеріалів”: якщо в 2019-му році ВВП зросте на 3% (в минулому році на 3,3%), то в наступному зростання економіки складе всі ті ж 3,3% за першим сценарієм і 3,6% – за другим.

Бюджетний прогноз Мінфіну брутально потоптався на інфляційному таргеті НБУ, адже наш центральний банк очікує вихід інфляції в найближчі роки на рівень цільового показника у 5%. Індекс споживчих цін (січень-грудень поточного року до січня-грудня минулого), тобто середньорічний ІСЦ в цьому році складе 8,7%, а в наступному – 7,2%. Правда є надія зімітувати інфляційне зниження за рахунок переходу до іншого показника – ІСЦ (грудень до грудня), який часто нижче середньорічного інфляційного індексу, але це буде вже більше схожим на звичайне пересмикування карт в процесі гри.

Таємниці держбюджету-2020: "Будемо робити все по-новому, залишивши все по-старому"

Динаміка зовнішньої торгівлі буде йти по шляху розширення негативного торговельного сальдо. Імпорт в 2020-му році має зрости на 8% до 81-82 млрд дол., у той час як експорт – до 68 млрд дол., або на 7,6%. При цьому, від’ємне сальдо торговельного балансу зросте з нинішніх 11-12 млрд дол. до 13,8 млрд дол. Майже рімейк 2008-го року. До речі тоді влітку гривня теж різко збільшилась з 5 до 4,5 грн/дол. Збіг? Не думаю…

Джерелом покриття торгового дефіциту може стати або приплив прямих іноземних інвестицій, або міжнародні трансферти трудових мігрантів. Або традиційні для нас кредити. Швидше за все перше не буде, а другі – дещо скоротяться через початок економічної стагнації в єврозоні. Тобто єдиний вихід – для погашення поточної заборгованості брати нові позики. Як при цьому досягти зменшення індикатора борг/ВВП до 46,7% залишається загадкою, тим більше, що в бюджеті закладається амбітне завдання вийти на дефіцит бюджету в розмірі 2,09%.

Темпи зростання експорту та імпорту хоча і виглядають більш менш консервативно, але це явно не ті показники, які можуть забезпечити зростання економіки на 5% в рік. Адже в такому разі і експорт, і імпорт повинні рости в діапазоні 10%+.

Враховуючи ризики газового блек-ауту з боку РФ, від’ємне торговельне сальдо (товари і послуги) доведеться закривати кредитами і трансфертами трудових мігрантів.  

Таємниці держбюджету-2020: "Будемо робити все по-новому, залишивши все по-старому"

А тепер перейдемо до бюджетних акцентів. Більше 45% дохідної частини бюджету доведеться направити на виплату боргів у розмірі 438 млрд грн. Єдиний вихід – залучити приблизно 380 млрд грн нових боргів, тобто чисте фінансування заборгованості держави становитиме приблизно 60 млрд грн. Як в такому випадку відбудеться кардинальне зниження боргового навантаження – питання риторичне. По суті, ми нічого реально не погашаємо, а лише зміщуємо платіжний графік.

На другому місці оборонний комплекс – 245 млрд грн, далі – цільовий трансфер на покриття дефіциту ПФУ в розмірі 172,6 млрд грн. Пенсійна діра розростається. Охорона здоров’я – 108 млрд грн, освіта – 136,4 млрд грн, витрати на інфраструктуру підвищені до 74,4 млрд грн (збагачення на дорогах – це “їх” все).  На виплату субсидій закладено 47,6 млрд грн і це на 8 млрд грн менше, ніж у нинішньому році. До речі, в парламенті вже зареєстрований законопроект про посилення верифікації одержувачів субсидій, який передбачає одностороннє розкриття персональних даних громадян країни. Система “Великий брат” буде встановлена не тільки для стеження за депутатами, але і для скорочення кількості субсидіантів на приблизно 500 тисяч осіб.

Не важко помітити, що витрати на обслуговування зовнішнього і внутрішнього боргу в рази перевищують найбільш значущі статті державного бюджету (оборона, медицина, освіта). І це чергова порція холодного душу: перед нами бюджет, складений на користь зовнішніх кредиторів, повністю враховує їх фінансові цілі щодо України. По суті – це навіть не бюджет, а верстат для генерування кеш-флоу, яке буде спрямоване на задоволення вимог кредиторів нашої країни. Всі інші витрати зверстані за залишковим принципом.

На науку планують виділити 10,1 млрд грн, у тому числі на розвиток університетської науки – 842 млн. Десять мільярдів гривень, або 400 млн дол. в еквіваленті – це науковий бюджет середньої світової фармацевтичної компанії. Ті ж поляки, білоруси та росіяни давно перейшли до планового виходу витрат на науку та інновації в діапазон 1,5-2,5% ВВП. До речі, 2,5% – це загальноприйнятий європейський стандарт. Загалом, і в наступному році виділених бюджетом коштів не вистачить навіть для повноцінного опалення наукових інститутів у зимовий період. На енергонезалежність передбачено близько 2 млрд грн. Що можна “енергонезалежного” профінансувати за ці гроші – загадка. Ця стаття витрат, треба думати, подарунок “Газпрому” напередодні тристоронніх газових переговорів.

А тепер проаналізуємо так звану соціальну інклюзію ВВП. Простими словами – українцю “фіолетово”, який зріст валового продукту буде досягнутий в наступному році: 5% або 0,5%. Головне – це рівень перерозподілу суспільного пирога між основними соціальними групами. Народ хвилює товщина “соціального масла”, яке буде намазане на бутерброд споживання. І тут не обійтися без сильної держави, яка буде формувати справедливі правила розподілу суспільного блага і вирівнювати медіанний рівень доходу між основними соціальними групами. Як це робить Німеччина, Австрія, Швейцарія, скандинавські країни та інші. На президентських виборах в Україні 75% населення голосувало саме за таку модель держави і економіки. Суспільство чекало на прихід людиноцентричної політики, на зміну цинічної мізантропії колишньої влади. На даний момент лише 42% ВВП розподіляється через фонд заробітної плати, хоча в розвинених країнах цей показник становить 70-80%. По суті, у нас зафіксовано надзвичайно високий показник експлуатації праці, коли значна частина додаткової вартості присвоюється кількома фінансово-промисловими групами. Закономірний підсумок багаторічного функціонування рентної, корупційної, сировинної моделі економіки.

Таємниці держбюджету-2020: "Будемо робити все по-новому, залишивши все по-старому"

Отже, який дощ соціальної щедрості проллється на простих українців.

У статті 7 закону про бюджет “нові особи” прихильно відзначили, що реальний прожитковий мінімум становить на даний момент 4 251 грн в місяць. Але ця цифра поки буде лише певним нагадуванням про добрі наміри: при розрахунку реальних витратних показників бюджету використовується значення прожиткового мінімуму в два рази менше – 2027 грн. Це як посилка, яку носив дяді Федору листоноша Пєчкін: “… але я вам її не віддам, тому що у вас документів немає…”. Так і тут: прожитковий мінімум 4,2 тис. грн, але викусіть: мінімальна пенсія 1638 грн на початок року і лише незначне збільшення до 1769 грн у грудні 2020-го. Мінімальна зарплата – 4,7 тис. грн, тобто майже на “прапорці” виживаності. І де ж обіцянки, що ніхто в Україні не буде отримувати менше, ніж визначено стандартами прожиткового мінімуму у наших реаліях? Зате максимальна пенсія підвищена до 17,6 тис. грн на радість “нової шляхти” у вигляді суддів, прокурорів та інших “слуг народу”. Загалом, як на стандартному “скотному дворі”: “всі тварини рівні, але свині рівніші інших”… 

Кущ Олексій

Редакція може не погоджуватися з думкою автора. Якщо ви хочете написати в рубрику “Думка”, ознайомтеся з правилами публікацій і пишіть на [email protected]


Джерело: www.112.ua

Close