Новини України та світу

Що таке синдром самозванця та як його позбутися

Що таке синдром самозванця та як його позбутися

Якщо вам часто здається, що ваші заслуги перебільшують і що вам просто щастить. Ви не вважаєте себе експертом у жодній галузі та боїтеся, що про ваш непрофесіоналізм дізнаються інші, скоріш за все, у вас синдром самозванця.

Насправді, явище, яке в суспільстві звикли називати надмірною скромністю, має психологічне пояснення. Вчені з Brigham Young University стверджують, що подібна поведінка властива кожній п’ятій людині на землі й називається “синдромом самозванця”.

Синдром самозванця – що це?

Синдром самозванця – це відчуття, що ви займаєте чуже місце, ваших вмінь не вистачає для вдалого виконання роботи. Це переконання у власній некомпетентності та знецінення власних здібностей

Людям з подібною психологічною проблемою здається, що на роботі вони займають не своє місце, погано справляються з обов’язками, хоча в реальності все роблять чудово. Часто їх переслідує страх бути звільненим за те, що вони роблять щось не так (безпідставно).

Психологи запевняють, що це серйозне відхилення. Синдром може приносити чималий психологічний дискомфорт, знижуючи задоволення людини від власного життя.

Люди, що мають синдром самозванця сприймають будь-яку перемогу як везіння, а поразку – як фатум. 

Що таке синдром самозванця та як його позбутися

Виховання відіграє важливу роль у формуванні синдрому самозванця – якщо батьки перевантажують дитину своїми очікуваннями та мало враховують її реальні можливості, то вона виростає невпевненою у собі та своїх силах, закривається та починає гризти себе бажанням відповідати цим очікуванням.

Додайте до цього зовнішні обставини – навчання або роботу з високими вимогами й отримаєте синдром самозванця.

Як розпізнати синдром самозванця

Самозванці рідко розповідають про невпевненість у собі друзям чи колегам. Вони намагаються це приховати. Але таких людей легко помітити – вони хочуть догодити усім, чутливі до критики, маніакально відповідальні та завжди серйозні. 

Від синдрому самозванця потерпають незалежно від статі, хоча деякий час вважалося, що подібні емоції можуть переживати лише жінки. Проте є соціальні групи, які більше схильні до розвитку синдрому.

До цих груп належать ЛГБТКІ (лесбійки, геї, бісексуали, транс персони, квір та інтерсекс) та афроамериканці. Вони опиняються у зоні ризику: через позитивну дискримінацію, яка набула розповсюдження останніми роками, представники секс-меншин і темношкірі все частіше чують, що на роботу їх беруть не завдяки здібностям.

Людині з синдромом самозванця потрібно працювати з надмірною самокритичністю. Треба припинити критикувати себе, хоча це буває дуже складно зробити. Деякі люди навіть примудряються критикувати себе за те, що вони себе критикують.

via GIPHY

Через завищені стандарти вони навіть критикують себе за те, що не виспалися.

“Я повинен вести здоровий спосіб життя, повинен добре спати та здорово харчуватися” − усі ці “я повинен” призводять до самокритики. А вона забирає навіть ті сили, які залишилися після 4-годинного сну. І це перше, з чим треба працювати.

Як побороти синдром самозванця

Крок 1 – змиритися. Шарлатан, крутій, хитрюга – це можна сказати про кожного. Треба позбутися набридливого переконання, що помилятися – це погано. Це нормально.

Крок 2 – вчитися. Не думайте про те, як стати найуспішнішим студентом у групі чи стати кращим працівником компанії. Ефективніше зайнятися ділом − поглиблювати знання та вдосконалювати навички. Ви не ідеальні, проте можете стати трішечки кращими.

Крок 3 – позбутися перфекціонізму. Навчитися задовольнятися меншим. Не у всьому, звісно. Але якщо хороший фізик буде посереднім мистецтвознавцем – це вже щось. Не треба бути кращим за всіх і в усьому. Просто отримуйте задоволення від улюбленого заняття.

Крок 4 – дзвінок другу. Слід ділитися своїми переживаннями, прислухатися до думки близьких. Не варто ігнорувати слова десятків людей, які кажуть, що ви класний. Їх 10, а ви 1. Значить – ви дійсно класний.

Джерело Телеканал новини «24»
27.09.2019