Новини України та світу

Руслан Рябошапка: з НАЗК в крісло Генпрокурора

Руслан Рябошапка: з НАЗК в крісло Генпрокурора

Одним з останніх в перший день роботи нової Ради стало призначення Руслана Рябошапки на посаду очільника Генеральної прокуратури України. 24 канал пропонує ознайомитись із найважливішими фактами з біографії політика.

Руслан Рябошапка був призначений заступником глави Офісу президента України 21 травня, одразу після інавгурації Зеленського. 

23 липня глава держави розповів, що розглядає кандидатуру Рябошапки на посаду генерального прокурора.

Це один з варіантів, один з претендентів. З самого початку моєї президентської кампанії я говорив, що Рябошапка крутий спеціаліст, я бачу його одним з претендентів,
– наголосив Зеленський.

Що відомо про нового генпрокурора Руслана Рябошапку – далі у матеріалі журналістів 24 каналу.

Біографія Руслана Рябошапки

Сім’я та освіта: цікаві факти

Руслан Рябошапка – 42-річний політик та юрист. До призначення на посаду генпрокурора працював заступником глави Офісу Президента Володимира Зеленського, де відповідав за правовий блок і відносини глави держави з судами.

Вищу освіту здобув за спеціальністю правознавство у тепер вже неіснуючому приватному українсько-ізраїльському Міжнародному Соломоновому Університеті в Києві.

Рябошапка одружений з юристкою Олесею Бартовщук, яка працює у Європейському суді з прав людини (ЄСПЛ) в французькому Страсбурзі. Пара виховує трьох синів – Тимура, Луку та Марка. Усі вони мають громадянство Франції та живуть з матір’ю на території ЄС.

Кар’єра: де встиг попрацювати Рябошапка

Після закінчення університету в 1998 році Рябошапка працював на різних посадах в Державному департаменті з питань виконання покарань та влаштувався у Міністерство юстиції. Робота у відомстві затягнулась на 12 років. Саме там політик і сформувався як фахівець.

У Мін’юсті Рябошапка пройшов шлях від головного спеціаліста до начальника Департаменту законодавства про правосуддя, правоохоронну діяльність та антикорупційну політику.

У 2010 році отримав звання Заслуженого юриста України. У цей же рік його призначили директором новоствореного Бюро з питань антикорупційної політики Секретаріату Кабінету Міністрів, який очолював Микола Азаров. Але вже у лютому наступного року уряд ліквідував цю структуру. За однією з версій, причиною стало те, що корупціонерів почали шукати “не там, де треба”.

Після закриття Антикорупційного бюро Рябошапка і далі відповідав за ті самі питання – але вже у статусі заступника керівника Департаменту юридичного забезпечення апарату Кабміну. “Польової” боротьби з корупцією у його роботі було мало – чиновник нікого не “ловив”, не затримував і не контролював чиюсь діяльність. Проте, Рябошапка став одним з провідних в Україні авторів правових норм із запобігання та недопущення хабарництва у системі органів виконавчої влади.

Коли ж восени 2013 року на вулиці міст почали виходити незадоволені політикою Януковича люди і в країні розпочався Євромайдан, Рябошапка пішов з уряду Азарова. 

Роботу він знайшов у неурядовій організації Transparency International Україна, де півроку займався антикорупційними питаннями.

Після перемоги Революції гідності у 2014 році юрист повернувся до рідного Мін’юсту, де обійняв посаду заступника міністра Павла Петренка. У жовтні Рябошапка вдруге у звільнився з Міністерства юстицію. Можливо, цього разу назавжди.

Через півтора року, у березні 2016, правознавець став членом Національного агентства з питань запобігання корупції. Там він займався питаннями антикорупційної політики та запобігання конфлікту інтересів.

Руслан Рябошапка: з НАЗК в крісло Генпрокурора

Однак у червні 2017 року Рябошапка написав заяву про звільнення і пішов з НАЗК з гучним скандалом. Він звинуватив голову органу Наталію Корчак у неефективній роботі, небажанні вирішувати проблеми агентства та зволіканні з перевіркою електронних декларацій прем’єра Володимира Гройсмана та інших міністрів.

Співпраця з Зеленським: як Рябошапка потрапив у команду президента

Подейкують, що Руслана Рябошапку у команду кандидата в президенти Володимира Зеленського привів Андрій Богдан, нинішній глава Офісу Президента. 

Сам Зеленський напередодні другого туру президентських виборів представив Рябошапку як головного спеціаліста з правоохоронної та антикорупційної політики у своєму штабі.

Після перемоги на виборах Зеленський призначив юриста заступником глави Офісу Президента. На цій посаді Рябошапка курував антикорупційні питання і Національну раду у боротьбі з корупцією при президенті.

Щодо ініціатив, то Рябошапка лобіює скасування “поправок Лозового” в кримінальному кодексі. Вони вводять низку обмежень для слідства: скорочують термін досудового розслідування, вводять проведення експертиз тільки за рішенням суду і так далі. Також Рябошапка виступає за посилення захисту свідків і викривачів у справах про корупцію, адже в іншому випадку вони бояться свідчити на хабарників.

Декларація Рябошапки: яким статками володіє представник Зеленського

Останній раз Руслан Рябошапка подавав електронну декларацію в березні 2018 року за попередній 2017 рік. Згідно з нею, він власної нерухомості немає. Проте, його дружина Олеся є власницею:

  • квартири площею 150 метрів квадратних в елітному селі Нові Петрівці на Київщині (співвласниця);
  • земельної ділянки площею 318 метрів квадратних в селі Нові Петрівці на Київщині (співвласниця);
  • житлового будинку у Франції площею 145 метрів квадратних;
  • земельної ділянки площею 440 метрів квадратних у Франції.

Їздить Рябошапка на автомобілі Volvo XC90, а його дружина – на Volvo XC70.

Зарплата за 2017 рік, яку Рябошапка отримував в Національному агентстві з попередження корупції, склала 414 тисяч 147 гривень. Зарплата його дружини в Європейському суді – майже 3 мільйони гривень.

Окрім того, Рябошапка отримав дохід від відчуження рухомого майна майже на 400 тисяч гривень. Окрім того, Олеся Бартовщук брала в Страсбурзі кредит на суму в 430 тисяч гривень.

Що каже Рябошапка про Генпрокуратуру?

Рябошапка не був багатослівним щодо роботи Генпрокуратури. Проте він дотримується таких основних думок: 

  • генерального прокурора необхідно змінити;
  • ГПУ має очолити не політик, а професіонал з вищою юридичною освітою і відповідним стажем роботи в правоохоронних органах;
  • найкраще ліквідувати Генеральну прокуратуру як орган, а її основну функцію – державне обвинувачення – передати Мін’юсту.

Джерело Телеканал новини «24»
30.08.2019