Новини України та світу

Роздавання державних нагород: Чи відмовиться Зеленський від радянського минулого?

Роздавання державних нагород: Чи відмовиться Зеленський від радянського минулого?

Джерело: 112.ua

В Україні триває зорепад нагород. Процес роздачі “слонів” на всі боки вже назвали останнім президентським акордом Петра Порошенка. І кожне відзначення, як і кожна нагороджена персоналія, активно критикуються активістами соцмереж.

Причому Facebook, зазвичай лояльніший до пана Порошенка, в цьому випадку так само не на його боці. У кращому випадку так звані “порохоботи” ігнорують новину про чергове нагородження, мовби нічого не сталося. У гіршому – без жодного шансу бути почутими апелюють своїми дописати до чинного поки що голови держави.

Мовляв, кого ви шануєте, яких змій на грудях грієте. І перераховують гріхи новоспеченого “героя”. Так, ніби Петро Олексійович справді прочитає, прозріє й забере в негідника нагороду назад.

Небайдужі Facebook-громадяни з однаковою завзятістю критикують присвоєння звання Героя України очільнику СБУ Василеві Грицаку, надання чинному міністру культури Євгену Нищуку ордена Ярослава Мудрого, нагородження прес-секретаря президента Святослава Цеголка орденом “За заслуги” й таким самим орденом, лиш іншого ступеню, – екс-регіонала, неодноразового фігуранта будівельних скандалів та кримінальних справ Ігоря Лисова.

Перелік недостойних можна продовжити. Хоча повний список українських лауреатів, героїв та орденоносців напевне є у відкритому доступі. І насправді лише він дає ключ до розуміння того, чому активні українці з декларованою проукраїнською позицією так обурені.

Проблема задавнена, і теоретично – чисто теоретично! – новий президент Володимир Зеленський може її вирішити. Питання не до Порошенка, бо роздавати звання й ордени на всі боки почав не він. Навіть не його попередники (починаючи з Леоніда Кравчука). Подібна практика – радянська спадщина й радянський же звичай.

Нагородами купували лояльність до чинної влади. Та сама державна премія в часи СРСР була звичайнісіньким хабарем. Навзаєм лауреати мусили співати осанну владі та владцям, виконуючи функції моральних авторитетів. Єдина різниця – нинішні нагороди, хто б кому їх не вручив, жодних відчутних преференцій нікому не дають. Ну, хіба визначають розмір пенсії.

Сказане вище не означає, що влада нагороджує лише негідників. Варто зазначити, що в переліку орденоносців, героїв та лауреатів неодмінно знайдуться справді достойні, заслужені українці. Але справа в тому, що поруч неодмінно знайдуться не зовсім достойні. Особливо це стосується лауреатів Шевченківської премії та народних артистів.

Скажімо, ще Віктор Ющенко у 2008 році надав російському співакові Філіпу Кіркорову звання народного артиста України. Попри внесення до бази “Миротворця”, він лишається “українським народним” досі. Хоча й до “рядових” орденоносців з-поміж наших співгромадян виникають питання, як ось до пана Лисова.

Ситуація складається не на користь держаних нагород. У свідомості активної частини нашого суспільства вони вже позбавлені сакрального значення, а заразом і легітимності. Але якщо так – не варто щоразу обурюватися черговим фактом нагородження! Адже смислу в цьому дійстві нема, та й поваги не додає. Радше навпаки.

Менше з тим ті самі громадяни, які визнають слабку легітимність усіх відзнак, чомусь обурюються нинішнім “орденопадом”. Хоча логічніше знизати плечима, покрутити пальцем біля скроні й перейматися більш важливими проблемами, адже їх в Україні не поменшало.

Що теоретично міг би зробити Володимир Зеленський? Обнулити всі попередні нагороди й ініціювати перегляд самого інституту почесних державних відзнак. Він цього не робитиме. Бо його оточення напевне розглядає подібний процес так само, як Петро Порошенко та його попередники.

Зрештою сам Зеленський від старту своєї кампанії керується тим самим – форма домінує над змістом. Нагородження на всі боки – форма подяки, позбавлена, як говорилося раніше, первісного значення. А отже – сенсу. Таке само, як ініційована Зеленським сумнівного значення епопея з аналізами та стадіоном.

Андрій Кокотюха

Редакція може не погоджуватися з думкою автора. Якщо ви хочете написати в рубрику “Думка”, ознайомтеся з правилами публікацій і пишіть на [email protected]


Джерело: www.112.ua

previous arrow
next arrow
Slider