Новини України та світу

Про еволюційний шлях України та боротьбу з бюрократією: інтерв’ю з міністеркою Альоною Бабак

Міністерка розвитку громад та територій України Альона Бабак після призначення отримала непросте завдання – побороти бюрократію, в тому числі, у сферах, які найбільше хвилюють українців – це комунальні послуги, розвиток громад, будівництво.

Хоча профіль міністерства значно ширший, 24 канал вирішив у пояснювальному форматі представити відповіді на найважливіші питання.

Детально – у підсумках ексклюзивного інтерв’ю.

Що буде з розвитком міст?

Наразі Генеральні плани міст тотально потребують оновлення. Навіть міста обласного значення на 20% мають застарілі плани.

А саме в межах таких планів повинно розвиватись місто, а не хаотично як це відбувається. Наприклад, у нас є кілька об’єктів де люди бойкотують будівництво, але воно триває. І, це при тому, що навіть пожежна машина в двір не може заїхати. Забудовник вихопив ділянку та почав будівництво, але навколо інші будівлі, тому навіть пожежна машина не може під’їхати. Розумію – таку будівлю потрібно зносити. Ця будівля не буде безпечною для проживання людей. Це одна група людей.

Друга група людей заробляла на тому, що не всі забудовники готові були йти складним шляхом отримання дозволів на будівництво, декларацій що об’єкти готові до експлуатації тощо. І декому було зручніше платити, щоб Державна архітектурно-будівельна інспекція закривала очі на такі речі. Грубі порушення усували, але на щось дрібніше закривались очі. Є групи людей, які заробляли величезні гроші на тому, що вони допомагали проходити всі дозвільні процедури забудовникам. Вони й втратили можливість заробляти.

Не можу гарантувати, що в регіонах ніхто не бере ні з кого гроші, але точно всі знають, що це відбувається хаотично доки немає повноцінної роботи системи правоохоронних органів, або забудовник за традицією продовжує комусь платити

Як контролюватимуть забудовників?

Хочу сказати – шановні колеги, якщо зараз хтось натякне про гроші, знайте, на вищому державному рівні немає бажання прикривати тих, хто збирає гроші з забудовників.

Альона Бабак / Фото: Ростислав Лабенський

Ще один момент. Держава перед тим як дати гроші на той чи інший проект вимагає зробити експертизу, коли ми зробили вибіркові перевірки, то були постійно на різних видах робіт та об’єктах завищення вартості. Від людей, які представляють професійну спільноту я днями почула, що завищення вартості за бюджетні кошти робіт може становити майже вдвічі.

Коли є ті, хто впливає на організації, які сертифікують таких експертів, вони розуміють що вони тримають на високому рівні вартість робіт за бюджетні гроші. Це величезні обсяги. Якщо взяти по бюджету нашого міністерства, то це буде 12,1 мільярд гривень на капітальні видатки. Це власне на будівництво різних об’єктів (школи, садочки, басейни тощо).

Уявіть, якщо ми бачимо, що експертна організація дає висновок – що такою є вартість робіт, яка насправді менша, то вигоду отримує забудовник та замовником і є люфт в бюджетних грошах для корупції

Ті, хто цим займається знає – цьому може настати кінець якщо почати серйозно займатись експертизою. Я з’ясувала, що нашими попередниками була напрацьована постанова яка мала б демонополізувати підвищення таких експертів, але все це зупинилось в регуляторній службі. Куди добігли ті, кому це треба було? Вони хотіли, аби підвищували кваліфікацію через навчальні заклади, а не саморегулюючі організації. Я це підтримую. Зараз буду лобіювати, аби не було монополії по підвищенню кваліфікації таких експертів аби це могили робити і навчальні заклади, а не саморегулюючі організації. Ясно, що не всім це сподобається. Тут варто змінювати підходи і в законодавстві. Щоправда, цим ініціативам буде важко пройти парламент, бо там є багато представників олігархічних груп, які робитимуть все аби не вдалось удосконалили законодавство і усунути монополії на атестацію таких експертів у будівельній галузі.

Розумію, що всі групи людей, які отримують вигоду від існування такої системи експертизи, що вони мали. Можливість впливати на ДАБІ та отримувати дозволи, декларації тощо 

Це невелика кількість дуже впливових та багатих людей. І вони не бажають жити за правилами, які будуть однаковими для всіх. Приміром, ти забудовник – відкриваєш електронний кабінет, подаєш через нього документи і отримуєш інформацію якщо є зауваження ти їх виправив і подав знову документи.

Боротьба з бюрократією У будівельній галузі той самий електронний кабінет забудовника – це дуже серйозні дерегуляційні речі, коли ми спрощуємо процедури відносник між учасниками будівельного ринку і державою. У нас був 45-й наказ щодо порядку розроблення проектної документації, який дуже стримував величезну кількість будівництв. У грудні 2019 року ми внесли зміни до цього наказу і прибрали бюрократичні перепони, які заважали забудовникам отримувати дозволи на початок будівництва

Досвід яких країн варто перейняти?

Реформи, які ми можемо робити усуватимуть всі ці монополії. Америка, Нідерланди, Словаччина мають серйозні системи баз даних на центральному рівні, де збирається вся кошторисна вартість різного роду будівельних робіт. Проектні компанії, коли щось програмують через сучасні інформаційні технології, то не лише проектують об’єкт, а й беруть інформацію про вартість його складових з цих єдиних кошторисних баз, які вони купують за гроші. Таким чином, вони мають інформацію з ринку про вартість і коли об’єкт проектантом передається замовнику, він показує скільки він житиме, його вартість на етапі будівництва, експлуатації та коли закінчується життєвий цикл цього об’єкту, щоб замінити його і у скільки можна оцінити відновлювальну його вартість. Це і є так звані БІМ-технології.

Але в Україні поки що будівельна галузь каже “Ми за БІМ, але без вартісної складової”. Але ж весь світ так живе, а певні кола в Україні, виходить, не зацікавлені у відкритості інформації про вартість будівництва (того ж метра даху, наприклад). Для багатьох краще, щоб були експерти, які оцінять вартість будівництва так, як їм того треба

Якою є ситуація з опаленням в Україні?

Насправді, час від часу скаржаться на холодні батареї не лише у Донецькій та Луганській областях, а навіть у Києві. Іноді у нас трапляються прориви на магістралях – різні ситуації. Тепло в приміщенні залежить від того, наскільки налаштована внутрішньобудинкова система теплопостачання або опалення до належної експлуатації.

Альона Бабак про останні рішення / Фото: Ростислав Лабенський

Але цьогоріч ми як уряд у дуже короткий термін встигли узгодити, скоординувати, прийняти необхідні постанови. Окремі постанови, що стосувались розрахунків за газ і тепло, треба було узгоджувати із Міжнародним Валютним Фондом, тому що вони були у попередніх наших меморандумах. Але ми все ухвалили – і ті міста які минулого опалювального сезону дуже довго були без тепла, які отримували тепло від державних ТЕЦ, – Кривий Ріг, Сєвєродонецьк, Кам’янське – вони запустились вчасно. Пам’ятаєте, минулого року у всіх на слуху біла Сміла? Цьогоріч ми вже були готові – і встигли провести рішення через уряд, через Державний резервний фонд, виділили кошти державної підтримки Смілій для того, щоб вона увійшла у опалювальний сезон вчасно.

Для нас було неочікуваним питання управління двома ТЕЦ у Новому Роздолі. Вони мали півмільйони гривень боргів за попередній опалювальний сезон, за які вони не могли розрахуватись. Тож нам довелось приймати низку управлінських і організаційних рішень, аби початок холодів люди у Новому Роздолі и Новому Яворові Львівської області зустріли із теплов. Це було для нас викликом.

Велике питання стосувалось і підприємств Донецької і Луганської області, які не могли отримати номінації на газ від “Нафтогазу” через борги, що утворились через структурні підрозділи на непідконтрольних територіях. Попередні п’ять років всі закривали очі на те, що такі борги є і що підприємства просто в ручному режимі постійно отримували номінації поза правилами. У цьому році ми постановою дали право цим підприємствам і “Нафтогазу” не рахувати борг по структурним підрозділам на непідконтрольній території – і ці підприємства планово зайшли в опалювальний сезон, відповідно до прийнятих урядом постанов. Вважаю, що це результат злагодженої роботи всього Кабінету Міністрів – і я дуже пишаюсь цим.

Як працює нова формула тарифів?

Йдеться про зміни, до правил надання послуг з опалення та гарячого водопостачання, де ми дали право підприємствам теплопостачання робити знижку споживачам в межах затвердженого тарифу на тепло. У разі коли тариф встановлювався на теплову електроенергію, там була закладена вища ціна газу ніж фактично підприємство купує цей газ у газопостачального підприємства.

Наприклад, повна ціна у газопостачаючих підприємств була приблизно 8 тисяч 300 гривень і це при тому, що в грудні вона вже становила приблизно 6 тисяч. Ця ціна залежить від міста. Ми розуміємо, що в системі фіксованих цін на теплову енергію наші підприємства теплопостачання не мали такого інструменту як надати знижку. Але ж ми розуміємо що ціна газу може коливатись. Тому ми сказали – в межах тарифу, може ця ціна надана в залежності від умов господарювання та умов купівлі газу коливатись може ця знижка бути надана підприємством. Ми запровадили ринковий підхід до регульованих підприємств.

Сьогодні ми моніторимо ситуацію по Україні на 10 січня 2020 року ми маємо інформацію, що 130 підприємств теплопостачання відкорегували платіжки своїм споживачам за грудень. Це 123 міста, 18 обласних центрів. Різний відсоток зменшення платівок. Це залежить і від того якою була фактична температура в тому чи іншому населеному пункті. Приміром,в Херсоні відбулось зменшення вартості на опалення на 2%, а у Вінниці до 27%.

Люди ж в своїх платіжках за січень побачать зменшення нарахування. Аби дізнатись чи є така знижка і тому чи іншому пункті треба піти на веб сторінку органу місцевого самоврядування і побачити чи є знижка на тепло у вашому населеному пункті

Як просувається реформа децентралізації?

Вона відбувається динамічними кроками. Це еволюційний шлях України. У 2014 році він був запущений. І до приходу цього уряду було зроблено дуже багато. Але коли ми прийшли до влади, то побачили що минуло вже 5 років як стартував процес добровільного об’єднання громад. І вже мають бути якісні зміни в тому як завершити реформу місцевого самоврядування. В уряду був намір активізувати процес впровадження реформи децентралізації. Але ще у вересні 2019 року ми отримали настанову у вигляді указу президента про завершення процесу децентралізації до кінця 2020 року. У нас був складений жорсткий план що ми робимо в цьому аспекті.

Альона Бабак про розвиток громад / Фото: Ростислав Лабенський

Лише з вересня було створено 80 тергромад. Це дуже хороші темпи об’єднання. Перспективними планами охоплено понад 90% території України. 10% нам ще треба охопити протягом двох місяців. Якщо за цей час якісь громади добровільно не об’єднаються, томи на розгляд парламенту пропонуватимемо закон, який визначить громади які підуть на об’єднання за законом.

Ми вже підготували до того щоб в об’єднаних громадах якісно надавали адміністративні та соціальні послуги. Є стандарти, визначена мережа, тобто фактично інвентеризували 115 тисяч об’єктів соціальної та різної інфрастурктури (школи, лікарні, басейни тощо). Тобто все нанесено на карту України. Далі за цими стандартами змодельовано де мають бути школи, лікарні. Це є пропозиція, яка надається органам місцевого самоврядування щоб вони самі приймали рішення.

Ми наближаємось до завершального етапу реформи адмінтерустрою і формування бази для розвитку спроможних громад

Кому незручна діяльність міністерства?

У міністерства є дуже широке коло відповідальності. Думаю, що зацікавленими в тому, щоб дискредитувати мою діяльність, є представники олігархічних груп, які відносяться до сфери будівництва.

Безумовно, я маю прізвища. Проте, зараз я би не називала їх. Розумію, хто стоїть за тими чи іншими групами. Чому я називаю їх олігархічними? Бо це люди, які мають гроші і мають або мали владу. Ці люди сьогодні незадоволені тим, що політика міністерства змінилася в напрямку наведення порядку в сфері містобудування. планування територій та архітектурно-будівельного контролю.

Це ті люди, які до приходу цього уряду, наприклад, отримали дозволи на виконання будівельних робіт ще за старих архітектурно-будівельної інспекції, за того менеджменту. Вони знають, що ці дозволи були видані з порушенням містобудівних умов і обмежень, що можливо земельні ділянки, на яких буде з часом розпочато будівництво, не відповідають цільову призначенню для того будівництва, на яке надано дозволи. Ці люди розуміють, що прийде час, коли їм треба буде ставити паркани, рити котловани, і почнеться бунт людей, активістів, рух проти цих дозволів.

Вони розуміють, що ми, по-перше, знаємо про це (але просто всі зараз сидять тихенько), і що треба буде вирішувати щось. Більше того, дехто вже бачить, що ми вже анулювали дозволи на початок будівництва. Багатьом людям це не сподобалося.

А я розумію, що такі анулювання можуть бути і надалі. Щойно почнеться будівництво, люди піднімуться і скажуть: “Що це? Звідки це взялося?” Як було з двома попередніми будівельними майданчиками, де ми анулювали дозволи на будівництво і фактично там був серйозний рух людей проти таких будівництв. Вони розуміють – якщо все йтиме таким шляхом, зрозуміло їм це не подобається. Люди вже інвестували в ці ділянки і в ці дозволи.

З іншого боку, можна було б сказати – ви інвестували, проте життя та інвестиційні процеси продовжуються, тому треба дивитись на перспективу і орієнтуватись на появу нових бізнес можливостей для законного будівництва. Приміром, ми маємо моніторинг осучаснення містобудівної документації по регіонам України. Згідно з цим документом, у нас немає планів зонування (детальна інформація де і що можна будувати) в м. Києві, Івано-Франківські та Ужгороді.

Джерело Телеканал новини «24»

Теги
Facebook
Close