Новини України та світу

Перші 100 днів Зеленського: що встиг президент – порівнюємо з попередниками

Перші 100 днів Зеленського: що встиг президент – порівнюємо з попередниками

20 травня Володимир Зеленський став шостим президентом України. Очікування, які на нього покладались виборцями, були вкрай оптимістичні, адже жоден інший президент не вигравав вибори з таким рейтингом.

Вже минуло 100 днів, з моменту, коли він заступив на пост глави держави і це перший рубікон, якому суспільство має дати оцінку. Звісно, в парламентсько-президентській республіці у президента немає важелів, щоб впливати на всі процеси, однак його роль і без цього дуже впливова. Йдучи на вибори, Зеленський мав розуміти, що булава в руках – не означає абсолютна влада, але відповідальність абсолютна.

Успіхи деяких попередників

Віктор Ющенко став президентом у 2005 році і свої перші 100 днів святкував у Криму, де проводив відпустку. Сам він назвав головними досягненнями перших 100 днів реалізацію планів щодо свободи слова, збільшення соціальних виплат та утвердження правосуддя. Найактивнішим Ющенко був на міжнародній арені. 29 зі 100 днів Ющенко провів закордоном, здебільшого – в Європі. На внутрішньополітичній арені проводив методичну кадрову зачистку під “своїх”.

Президент-втікач Янукович був більш “продуктивний” за свій 100-денний період. Він встиг взяти під контроль майже всю владу – Уряд, парламент та суд, заморозив переговори з європейськими лідерами та зміцнив зв’язку з тодішнім президентом РФ Дмитром Медвєдєвим. Знаковими стали Харківські угоди, відповідно до яких Україна отримала газ в обмін на російський флот у Криму.

Петро Порошенко за свої 100 днів теж відзначився успіхом на міжнародній арені – заручився підтримкою Євросоюзу та підписав довгоочікувану Асоціацію з ЄС. Однак всередині країни встиг оскандалитись деякими кадровими призначеннями. Головні невдачі були по лінії фронту: Іловайська трагедія, неналежне забезпечення війська та невдалі переговори в Мінську.

Для того, аби оцінити діяльність Зеленського у перші 100 днів, варто детальніше роздивитись окремі сфери його роботи.

Війна

Один із найгучніших лозунгів Зеленського – “Зупинити війну”. Запит на мир в українському суспільстві дійсно дуже великий. Для того, щоб шукати ключі вирішення конфлікту треба чітко усвідомлювати причини. Чи усвідомлює Зеленський всю сутність війни з Росією – багатьом не зрозуміло досі.

Війна завжди була спекулятивною темою політики. Бо складно говорити про завершення війни, коли багато що залежить від іншої сторони. Однак, значна частина електорату Зеленського вимагала, в першу чергу, припинення бойових дій. І в цьому напрямку він, схоже, дійсно демонстрував прагнення врегулювати конфлікт. Йому вдалось узгодити режим припинення бойових дій (хоча втрати від нього не припинились), відбулось розведення сил та засобів в Станиці Луганській.

Важливим елементом можна відзначити “нормандську зустріч” у Парижі 12 липня, але це було тільки на рівні радників. Організувати новий раунд переговорів на найвищому рівні не вдалося. Зеленський також встиг здійснити кілька телефонних дзвінків Путіну, однак ефект від них сумнівний. Попри дії президента, обстріли не припиняються, кількість жертв росте, а стратегія врегулювання конфлікту з боку України – невідома.

Кадрова політика

З першого дня президентства, вже під час інавгураційної промови Зеленський почав декларувати зміни у вищому кадровому складі. Він забажав звільнення прем’єр-міністра, голови Служби безпеки України, Генерального прокурора, очільників міністерств… Однак, тут же йому продемонстрували, що головний в Україні не президент. Гройсман піти з посади так і не зміг – парламент не підтримав. Те саме стосувалось міністрів. Люди Зеленського змогли очолити лише СБУ, РНБО та Генеральний штаб.

Частіше всього підписувались укази про звільнення та призначення голів місцевих, районних та облдержадміністрацій. Там, де повноважень президента не вистачало, Зеленський намагався позбутись чиновників закликами звільнитись за власним бажанням. Коли очільник Києва Віталій Кличко не захотів іти у відставку, з боку офісу президента почалась ціла кампанія по звинуваченнях, то в корупції, то в тому, що він не контролює ситуацію в Києві і так далі… Проте, Кличко і досі мер.

Всі пам’ятають тур Зеленського по регіонах, де він демонстративно відчитував та навіть виганяв із засідань керівників місцевого рівня. Такий формат спілкуванням з чиновниками сподобався суспільству, але чи буде з цього зиск, залежить від якості новопризначених персон. Особливо бентежить те, що їх було призначено просто указом – без конкурсу чи відбору.

Показовим стало призначення, а потім звільнення Романа Безсмертного зі складу Тристоронньої контактної групи. В цьому прослідковується відсутність системи та єдиної дорожньої карти в кадрових призначеннях.

Резонансними стали масові призначення на ключові пости “кварталівців”: Іван Баканов отримав пост першого заступника голови СБУ, першим помічником самого Зеленського став Сергій Шефір, ряд інших колишніх колег теж отримали високі пости в Офісі президента.

Міжнародна політика

Представляти Україну на міжнародній арені – це те, що прямо відноситься до повноважень президента. Зеленський здійснив п’ять закордонних візитів та мав 44 зустрічі на міжнародному рівні. Він був доволі активний у міжнародному напрямку – перший закордонний візит стався у Брюссель, чим підкреслив євроорієнтацію. Крім Брюсселя побував у Німеччині, Канаді, Франції та Туреччині. Навіть досяг того, щоб прем’єр Ізраїлю завітав до нього.

Однак, головним завданням Зеленського при формуванні міжнародної політики мало стати збільшення тиску на Росію. В цьому напрямку, у нього не надто втішні результати. Макрон не просто зустрівся з Путіним, а й наробив йому компліментів, а Трамп бажає повернення Росії в G7.

Економіка

Економіка країни – сфера компетентності виконавчої гілки влади. Оскільки Кабінет Міністрів лишився у тому ж керівному складі, що і раніше, новий президент видав кілька указів. А точніше – скасував 161 чинний указ, які, за його словами, втручались у бізнес. Серед них: скасування штрафів за порушення касової дисципліни, скасування указів про сплату мита за вексельні бланки, вдосконалення валютного регулювання, акцизні марки для алкоголю та тютюну, оплата послуг нотаріуса та інші.

Наслідки цих указів та загальних дій президента стануть зрозумілі пізніше, однак зараз широко обговорюється цифра: 4,6% – зростання валового внутрішнього продукту за останній квартал. Проте, важко сказати, чи є тут лише заслуга Зеленського. Економісти відзначають й інші фактори: погодні умови, що дозолили зібрати кращий врожай, падіння ціни на газ завдяки зниженню цін на європейських хабах. До того ж, значне зростання ВВП спостерігається й в інших країнах теж.

Знаковим можна вважати зміцнення курсу національної валюти. В експертному середовищі це пов’язують зі зменшенням впливу на Нацбанк.

Чого чекати далі?

Які зміни будуть точно – кадрові в Кабміні. Обговорення кандидатів на пост прем’єра та міністрів триває давно. Зеленський обіцяв народовладдя, діджиталізацію та високі соціальні стандарти. Проте зараз є тільки лозунги і відсутність дорожньої карти втілення своїх ідей. Зеленський вже зрозумів, що керувати країною – це не те саме, що і керувати “Кварталом 95”, але цього розуміння поки що недостатньо.

При оцінці дій президента треба зважати, що Україна парламентсько-президентська республіка і основні зміни залежать від головного законодавчого органу країни. Тільки через два дні в Україні запрацює новий склад парламенту з партійною монобільшістю, що дасть механізми керівництву партії (читай – Зеленському) здійснювати свою політику.

Джерело Телеканал новини «24»
28.08.2019