Новини України та світу

Франко-американська криза: Навіщо Трампу і Макрону торгівельна війна

Франко-американська криза: Навіщо Трампу і Макрону торгівельна війна

Джерело: 112.ua

Відносини США і Франції стрімко погіршуються на тлі розбіжностей з торговельно-економічних питань. Минулого тижня президент Франції Еммануель Макрон підписав закон, який передбачає введення податку у розмірі 3% з прибутку зарубіжних високотехнологічних компаній з річним оборотом не менше 750 млн євро і об’ємом продажів в країні не менше 25 млн євро.

Законопроект зачіпає інтереси 30 юридичних осіб у тому числі американських компаній Google, Amazon, Apple, Facebook, які працюють в Європі. У відповідь президент США Дональд Трамп пригрозив ввести високі мита на французькі товари, у тому числі вина. Криза, що розгорілася, може негативно позначитися на відносинах США і ЄС, а також призвести до змін у зовнішньополітичних пріоритетах Франції не на користь України.

Протекціонізм Макрона

В основі розбіжностей Трампа і Макрона лежить політика протекціонізму. Макрон був змушений ввести новий податок для високотехнологічних компаній в силу несприятливих обставин, до яких схильна економіка Франції. Коли Макрон балотувався на пост президента, то він обіцяв економити бюджет за рахунок урізання фінансування бюджетників і в цілому був орієнтований на підтримку великого бізнесу – навіть податок на розкіш скасував.

Недарма злі язики прозвали Макрона “президентом багатіїв”. Президент Франції планував збільшити ціни на бензин, дизельне паливо, електрику і природний газ під соусом планів щодо скорочення викидів вуглекислого газу в атмосферу згідно з Паризькою угодою про захист клімату.

Проте йому довелося змінити пріоритети під тиском акцій протесту “жовтих жилетів”, які вимагають відмовитися від підвищення тарифів на паливо та надати соціальні пільги.

Поступки Макрона протестувальникам, націленим на збільшення доходів робітничого класу і купівельної спроможності, обійшлися французькій скарбниці в 10 млрд євро. З’явилися побоювання, що дефіцит бюджету Франції в 2019 року складе 3,1% – 3,2% і перевищить Маастрихтські критерії для учасників єврозони (дефіцит бюджету не більше 3%).

На думку міністра фінансів Франції Бруно Ле Мейра, економічне зростання у Франції сповільниться на 1,4% в цьому році. Наслідки акцій протестів “жовтих жилетах” принесли французькій економіці збитків на 2 млрд євро.

В Єлисейському палаці розраховують, що з податків для Google, Amazon, Apple, Facebook, їхніх конкурентів з країн-членів ЄС і Китаю вийде поповнювати бюджет Франції на 400 млн євро на рік і це хоча б частково компенсує збитки і витрати на “соціалку”.

Своїми діями Макрон зацікавлений розвіяти імідж “президента багатіїв” і постати в очах французького суспільства як захисник його інтересів, як борець з апетитами великих корпорацій.

Париж намагався переконати інші країни-члени ЄС ввести аналогічні податки для високотехнологічних компаній, що не увінчалося успіхом. Негативні наслідки торкнуться не тільки американських, але й іспанських, німецьких та британських високотехнологічних компаній.

У середньому в ЄС компанії з традиційних сегментів бізнесу сплачують податок на прибуток за ставкою 23%, в той час як представники хай-тек по ставці 8% – 9%.

Ле Мейр запропонував американцям обговорити можливість введення податку для великих високотехнологічних компаній на рівні Організації економічного співробітництва і розвитку на саміті “Великої вісімки”, який відбудеться у французькому місті Біарріц в серпні цього року.

Грона гніву Трампа

От тільки проблеми, з якими зіткнувся Макрон, зовсім не хвилюють його американського колегу Трампа, в обов’язки якого входить захист інтересів американських громадян. Господар Овального кабінету назвав “дурістю” протекціоністські заходи французького президента.

Торговельний представник США Роберт Лайтхайзер оцінює можливі наслідки для американських компаній протекціоністських заходів Макрона, спираючись на “Акт торгівлі” 1974 року, який використовувався для введення імпортних мит на продукцію з Китаю.

Американські сенатори Чак Грасслі і Рон Уайден вважають, що новий податок Франції негативно позначиться на інтересах американських працівників, на робочих місцях. Американці побоюються, що приклад Макрона можуть наслідувати інші європейські лідери: Google, Amazon, Apple, Facebook працюють у всіх країнах Європи.

Не випадково США вибрали французькі вина в якості об’єкта для імпортних мит. На США припадає 20% всього експорту французьких вин. Штати є найбільшим ринком збуту благородного напою з Франції. У 2018 році французькі виробники поставили на американський ринок вин на суму 1,6 млрд євро.

Представники “Французької федерації експортерів вина і міцних спиртних напоїв” висловили занепокоєння з приводу можливого збільшення імпортних мит на їхню продукцію і заявили, що вони завдадуть шкоди не тільки французьким фірмам, але й американським покупцям, а Ле Мейр закликав Білий дім не змішувати два різні питання.

Якщо подивитися на ситуацію з іншого ракурсу, то імпортні мита ЄС на американські вина (5% – 12,7%) значно вищі, ніж тарифи США на імпортовані вина європейських виробників (11% – 29%). Трамп може просто зрівняти ставки. Від протекціоністських заходів Трампа виграють понад 12 тисяч американських виробників вин, для яких продукція з Франції становить конкуренцію на внутрішньому ринку.

Каліфорнійські винороби працюють над поліпшенням якості своєї продукції, щоб скоротити розрив з французами, які вважаються неперевершеними майстрами в цій справі. Обстоюючи інтереси американських високотехнологічних компаній і виноробів, Трамп напрацьовує реноме захисника інтересів американських виробників і розраховує поліпшити свою репутацію в американському суспільстві в період підготовки до президентських виборів 2020 року.

Негативні наслідки торговельної війни торкнуться і американців. Директор міжнародних проектів з вашингтонського “Податкового Фонду” Деніел Бунн і експерт “Міжнародного інституту з економіки Петерсона” вважають, що американський бізнес зазнає збитків, якщо мита будуть рости, а послідують прикладу Франції Австралія, Австрія, Італія, Великобританія, де опрацьовуються аналогічні заходи щодо високотехнологічних компаній.

На думку Бунна, наслідки від нового податку Франції можуть бути менш хворобливими, ніж від наступних зборів. Ситуація може розвиватися за китайським сценарієм, якщо у відповідь на збільшення США мита на вина Париж підніме мита на інші види продукції американських виробників.

Франція вважається восьмим торговельно-економічним партнером США. В минулому році американці поставили у Францію товарів і послуг на суму 16,31 млрд доларів (продукція авіабудування, фармацевтики, машинобудування, медичне обладнання, паливо).

Учень де Голля

Розбіжності Макрона і Трампа нагадують тертя між екс-президентом Франції Шарлем де Голлем та його американськими колегами Дуайтом Ейзенхауером і Джоном Кеннеді у кінці 50-х – на початку 60-х. Де Голль йшов наперекір інтересам своїх заокеанських партнерів і вважав, що Франція має право робити все “як господарка своєї політики і за власним почином”.

Відмова від використання долара в міжнародних розрахунках і перехід на єдиний золотий стандарт, ядерні випробування, вихід Франції з військової організації НАТО і переведення штаб-квартири альянсу з Парижа в Брюссель, критика військових дій США у В’єтнамі і зближення з СРСР стали яскравими проявами незалежної зовнішньої політики генерала де Голля.

Макрон слідує заповітам де Голля і бачить у Франції самостійного гравця, який не повинен з усіх питань танцювати під дудку Вашингтона. Введення податку, який не вигідний американським компаніям, варто сприймати як чергову спробу французького президента продемонструвати подібно де Голлю самостійність Франції від позиції Білого дому.

Французький президент не збирається жертвувати національними інтересами заради Трампа, робити винятки для Google, Amazon, Apple, Facebook і тому ввів податки для всіх зарубіжних високотехнологічних компаній.

Макрон не підтримав вихід Трампа з ядерної угоди з Іраном, Паризької угоди про захист клімату. У липні він висловив намір переконати Трампа переглянути свою політику “максимального тиску” на Іран, створити передумови для переговорів і скасувати деякі рішення, в тому числі санкції.

У минулому році лідер П’ятої республіки назвав незаконними і помилковими рішення Трампа збільшити мита щодо виробників сталі та алюмінію з Європи, Канади і Мексики. Макрон перечив Трампу на торішньому саміті НАТО.

У відповідь на риторику американського президента про те, що європейські партнери збільшать витрати на оборону до 4% від ВВП, французький президент підкреслив, що до 2024 року ніхто не буде збільшувати військовий бюджет більш ніж на 2% від ВВП.

В окремих випадках Макрон підтримує рішення Білого дому. Франція і США проводять політику санкцій проти Росії. Як і американські конгресмени, Макрон жорстко критикував Росію за хакерські атаки, спотворення інформації, спроби втрутитися в політичні процеси європейських країн.

У минулому році Франція і США спільно завдали ракетно-бомбові удари по військових об’єктах режиму президента Башара Асада в Сирії у відповідь на застосування хімічної зброї проти представників місцевої опозиції. Недарма в листопаді 2018 року Макрон заявив, що Франція є історичним союзником США, але не васалом.

Дії Макрона перегукуються з політикою канцлера Німеччини Ангели Меркель, яка продовжує брати участь в реалізації російського газопроводу “Північний потік-2” всупереч інтересам США. Подібні кризи демонструють прагнення Парижа і Берліна знизити свою залежність від рішень, прийнятих Вашингтоном, яка сформувалася в роки холодної війни.

Негативні наслідки для України

Франко-американська криза може негативно позначитися на інтересах України, якщо Макрон, як і екс-президент де Голль, втягнути Францію у зовнішньополітичні авантюри. Однією з таких авантюр може стати зближення з Росією на тлі похолодання відносин зі США.

Якщо відносини США і Франції охопить торгова війна, то постає завдання пошуку альтернативних ринків збуту. В якості порівнянної альтернативи американському ринку французькі постачальники можуть розглядати Росію, Китай, Індію.

У ці країни Франція постачає аналогічну продукцію, що і в США, тільки в менших обсягах (вино і спиртні напої, продукцію аерокосмічної промисловості, ліки, парфуми, картини, різні атрибути інтер’єру і предмети розкоші). Росія приваблива як ринок збуту в силу відносної географічної близькості.

Вірогідність такого сценарію розвитку зовнішньої політики Франції підкріплює той факт, що Макрон запросив президента РФ Володимира Путіна у свою літню резиденцію у французькому замку Брегансон 19 серпня напередодні саміту “Великої сімки” 24-26 серпня.

Французький президент вважає, що Європі слід вести діалог з Росією, відновити динаміку відносин, вибудовувати з нею нові правила довіри та безпеки і не обмежуватися співпрацею з НАТО. Такий поворот у політиці Макрона нагадує розворот екс-президента де Голля до СРСР.

Де Голль прийняв голову Президії Верховної Ради СРСР Миколи Підгорного в 1964 році, голову Ради Міністрів СРСР Олексія Косигіна в 1966 році, особисто відвідав Радянський Союз в 1966 році. Торговельно-економічному співробітництву Франції та Росії заважають антиросійські санкції Заходу і продуктове ембарго Кремля для країн-членів ЄС.

Незважаючи на існуючі обмежувальні заходи, в 2018 році товарообіг між Францією і Росією виріс на 16% і склав 15,5 млрд дол. Керівник відділу вин і спиртних напоїв Департаменту сільського господарства в представництві Франції з торгівлі та інвестицій в РФ Олег Будаєв вважає, що французькі вина поставляються в Росію приватними особами через країни Балтії.

До введення продуктового ембарго Росія перебувала на 10-12 місці серед покупців французьких вин. До 2014 року французькі фірми брали участь в розробці російського пасажирського літака Sukhoi Superjet 100, модернізації автомобільного заводу “АвтоВаз”, переведенні російського телемовлення на цифровий формат, створенні лабораторій з виробництва інсуліну в Росії, будівництві стартового комплексу для запуску та експлуатації ракет-носіїв “Союз” в Гвіанському космічному центрі.

Франція постачала Росії універсальні десантні кораблі типу “Містраль”. Макрон, як і де Голль, може використовувати конфлікт зі США як привід для налагодження відносин з Росією у бізнес-сферах, що цікавлять французів.

Україні не вигідно, якщо Макрон переосмислить політику санкцій проти Росії, почне шукати шляхи для їх пом’якшення або скасування заради повернення французької продукції на російський ринок. Схожі заходи Макрон підтримав у випадку з Іраном.

Франція разом з Німеччиною та Великобританією розробили альтернативний механізм розрахунків з ісламською республікою в обхід американських санкцій. Не виключено, що Макрон і Путін можуть обговорити перезавантаження відносин у торговельно-економічній сфері, у тому числі скасування продуктового ембарго, яке Путін продовжив до 2020 року.

Господар Кремля може зажадати часткового скасування антиросійських санкцій Францією, щоб створити прецедент для інших європейських країн наслідувати її приклад. Криза у відносинах США і Франції створює загрозу підриву єдності Заходу в політиці санкцій проти Росії.

Георгій Кухалейшвілі,

політолог-міжнародник


Джерело: www.112.ua