Новини України та світу

Формула виборів і перемоги: особливості 2019 року

Формула виборів і перемоги: особливості 2019 року

Виборчі кампанії, окрім волевиявлення громадян та певних політичних симпатій, дозволяють вивести формулу виборів і перемоги.

В оточенні учасників виборчого процесу другі в 2019 році вибори розпочиналися жартівливою фразою “тільки з усіма помирилися, і знов вибори”. Далі традиційно можна було б написати про стандартні поля, зустрічі з виборцями, дитячі майданчики, школи і так далі, якщо б не йшлося про позачергові парламентські вибори 2019 року.

Вони змінили запити суспільства, уяву про політиків, ведення кампаній. І найважливіше – ці вибори довели, що країна здатна змінюватися еволюційним шляхом, і що для отримання мандату чи для перемоги на мажоритарному окрузі не обов’язково бути олігархом. Сьогодні це вже факт.

Подвійна реальність

Про неї часто говорять люди, які не можуть зрозуміти прихильників партії переможця. Аргумент “проти” в політиці переважає і до виборів, і після. Тому дозволимо собі пожити в “подвійній реальності”.

Хтось говорить про молодість і недосвідченість парламентарів 9-го скликання, інші хвалять за те, що змогли зруйнувати низку суспільних стереотипів та не бояться невідомого і змін. Власне саме страх не потрапити у Верховну Раду і став заручником для відомих і знаменитих, які все ще мали, хоч незначну, але підтримку.

Якщо абстагуватися від конкретних прізвищ і облич, і згадати жорстке правило політики: нардеп, який нічого не робить для громадян, втрачає свій рейтинг. Саме з цієї помилки почали свої кампанії окремі учасники виборчого процесу.

Більше того, відсутність розуміння, що посади не вічні, а тим більше, якщо попередній період роботи не був результативним, показали неготовність багатьох усвідомити результат виборів і прийняти його з легкістю і повагою до вибору громадян.

Окрім попередньої роботи на результат кампанії сильно впливає візуальний продукт. Повторюсь, він має бути максимально наближений до запитів суспільства, а останні мають тенденцію змінюватися.

Меседжі та їх зворотній ефект

Дуже дивним від партії “Батьківщина”, в якій зібралися досвідчені політики, що провели не одне скликання в парламентських стінах, було гасло “Треба діяти”. З розгортанням кампанії воно отримало доповнення “Пора навести порядок”. В ході кампанії багато виборців задавали цілком логічне питання, чому не діяли досі і не наводили порядок.

Аналогічно не отримали в партії ефекту і від “Нового курсу”. В багатьох він асоціювався з гаслом “Жити по-новому”.

“Європейська Солідарність” підтягла ситуативний меседж “Захистимо майбутнє, недопустимо реваншу”. Ситуативний він тому, що направлений був на опонентів і не давав виборцям зрозуміти, чому на фоні інших проукраїнських партій вони мають обрати саме ЄС. Більше того, на відміну від партії “Голос”, яка зовсім не орієнтувалася на електорат Сходу, в ЄС там були свої інтереси і розрахунок на підтримку.

Не викликав особливої підтримки Порошенко, який отримав свій результат на президентських виборах і міг впевнено, з вдячністю залишись в історії, можливо консультантом наступників, можливо експертом чи дипломатом. Для політика такого рівня йти в парламент, по-суті на пониження, насправді незручна і психологічно важка ситуація. Тим більше, що після Майдану в українців зникла потреба в лідері. Відповідно останній меседж кампанії “Підтримай Петра Порошенка. Голосуй за Європейську Солідарність” двічі мінімізував їх рейтинг.

Гасло “Обирай НАТО і ЄС” звучало безальтернативно. Бо цей вибір державою вже зроблено.

Цікавою щодо меседжів була кампанія партії “Голос”. Спочатку на аватарках команди в соцмережах з’явився текст “Мій голос має значення”. Після окремих запитань чому їх, якщо голос громадян, пішла друга хвиля меседжів, де взяли текст “Твій голос має значення”. Наприкінці кампанії просто лунали гасла з пісень лідера команди Святослава Вакарчука “Все буде добре”.

Рівну кампанію з посиланням на реформи вела партія “Українська стратегія Гройсмана”. Хоча в технологічному плані та інформаційному в них було декілька сильних подач, однак стратегічні помилки вплинули на результат. До них варто віднести “фактор списку” – до нього потрапило чимало колишніх представників влади з від’ємною репутацією. Меседжі не могли перекрити цей асоціативний негатив. Бо слова часто накладаються на людей, які їх озвучують, або друкують поруч зі своїми фотографіями на візуальній продукції.

Наприклад, меседж “Україна – це не просто місце на карті. Країна, за яку ми відповідаємо” відображає діяльність Уряду і відповідальність влади. Адже найболючіші для громадян соціальні питання і економіка країни саме в їх компетенції. Були нейтральні теж більше урядові, а не партійні борди “Розпочали будувати – продовжимо” та “Знаємо. Вміємо. Діємо”. І навпаки, меседж “Лідерство – це відповідальність” був неправильним. В суспільстві немає запиту на “лідера”. Є потреба в грамотній системі державного управління і кадрах, які на це здатні.

Партія має розуміти свій електорт

Якщо певна партія бере якісь слова, отже вона чітко має розуміти очікування громадян і озвучувати те, що хоче чути електорат. В іншому випадку вони його просто втрачають. Десь за таким принципом пішла партія “Слуга народу” використавши гасло “зробимо їх разом”. За великим рахунком, його кожна людина могла накласти на свій негативний досвід співпраці з будь-яким чиновником чи органом влади, і спонукало до рішення, що його треба міняти на іншого. А в контексті того, що “старі політики” пропонували діяти, захищати, обирати лідерів, цей легкий і всім зрозумілий текст отримав схвальний відгук.

На темі миру грали опозиційні сили. Це логічно, бо саме цього хоче електорат східного регіону. А в інших куточках країни у них прихильників мало. При цьому використовували також меседж “За словом – діло“. Неоднозначність його полягає в тому, що діла політиків, які були у владі, більшості зрозумілі. З іншого боку, громадяни сходу позитивно оцінюють роботу представників опозиційних сил. І якщо б вони не розділилися на “Опозиційну платформу – За життя” та “Опоблок”, відсоток присутності їх депутатів в Верховній Раді 9-го скликання був би вищим.

Анатолій Гриценко – явно підігравав команді діючого президента, роблячи акцент на суворості, але готовності ділитися досвідом з молодою командою. При цьому виборці ще пам’ятають, що чесних має бути більше. Правда вся команда партії не була помітна і не могла претендувати на підтримку.

Враховующи, що наступні вибори до місцевих рад, бажаючим отримати мандат треба враховувати запити електорату, і збагнути, що старі методи ведення кампаній в сучасній реальності не працюють.

Джерело Телеканал новини «24»
30.07.2019