Новини України та світу

Економія, “чистка ринку”, зручність: Навіщо НБУ скасовує “п’ятаки” і вводить 1000 гривень

Економія, "чистка ринку", зручність: Навіщо НБУ скасовує "п'ятаки" і вводить 1000 гривень

Джерело: 112.ua

30 вересня стане історичним днем, коли востаннє монети номіналом 1, 2 і 5 копійок буде використано як платіжний засіб на території України, після цього їх населення зможе протягом 3 років обміняти в комерційних та в Національному банку України, а з 1 жовтня 2022 року такі монети можна буде лише колекціонувати. 

Уже з 25 жовтня в обіг буде запущено нову банкноту номіналом 1000 гривень, яку ще влітку представив голова НБУ Яків Смолій.

Про що говорять ці зміни і як це може позначитися на гаманцях простих українців?

Шлях довжиною в 2 роки

Скасування з 1 жовтня трьох монетних номіналів як платіжного засобу є результатом шляху, офіційно розпочатого Національним банком України ще в листопаді 2017 року, коли Нацрегулятор підготував проект постанови “Про оптимізацію обігу монет дрібних номіналів”.

У документі банкіри заявили про відмову карбувати монети 4 номіналів у 1, 2, 5 і 25 копійок і поступове вилучення їх з обігу. Унаслідок цього ціни і чеки в магазинах заокруглюватимуть до 0, оскільки 10-копійчаний номінал зміни не торкнуться. Правда, в безготівковому обігові правила округлення не використовували.

У березні 2018 року тоді ще виконувач обов’язків голови НБУ Яків Смолій презентував нові монети номіналом в 1, 2, 5 і 10 гривень, які мали замінити паперові купюри відповідних номіналів. Тоді ж було затверджено правила округлення чеків у торгівлі до 0 копійок з 1 липня. З 27 квітня в обіг було введено нові монети номіналом в 1 і 2 гривні, проте паперові банкноти залишилися в обігу.

Наступного разу в НБУ згадали про монети і купюри через рік – у червні 2019 року, заявивши про втрату монетами в 1, 2 і 5 копійок функції платіжного засобу з 1 жовтня і презентувавши нову 1000-гривневу купюру, введення якої в обіг було заплановано на 25 жовтня.

У вересні НБУ знову нагадав про виведення з обігу дрібних монет і дозволив банкам округляти суми касових операцій до 0 копійок.

Копійки мінус – для зручності українців та економії держави

Навряд чи в Україні знайдеться багато людей, які зможуть заявити, що монети номіналом в 1, 2 і 5 копійок самі собою мають якусь цінність, крім розмінної монети.

Власне, за нинішнього рівня цін, який стрибкоподібно зріс з 2014 року в середньому втричі, важко знайти товар або послугу який можна було б придбати на банкноту номіналом менше 5 гривень, за винятком хіба що сірників.

І з цієї точки зору виведення з обігу монетних номіналів, які втратили актуальність,  видається цілком логічним, звільнивши гаманці споживачів від “зайвих” монет, що не мають цінності.

Останньому сприятиме та обставина, що з 13,2 млрд монет, які були в обігу в Україні на 1 липня, за даними НБУ, на номінали в 1, 2 і 5 копійок доводилося 5,711 млрд монет, або 43,16% від загальної кількості.

Також, на думку НБУ, це зробить розрахунки більш простими і швидкими, а бізнес ще й заощадить на інкасації коштів.

Утім, в НБУ не приховували, що аж ніяк не зручність обігу для українців грає головну роль, а економія коштів для держави. За даними Національного регулятора, тільки на припиненні карбування монет дрібних номіналів держава економить на рік до 90 млн гривень, оскільки вартість самої монети карбування може бути вдесятеро дорожче за її номінальну вартість.

Однак куди більше в НБУ розраховують заощадити на заміні паперових банкнот в 1, 2, 5 і 10 гривень монетами тих самих номіналів. Оскільки тривалість строку служби монет у середньому вдесятеро довша, ніж у банкнот дрібних номіналів (20 років проти 2, а то й 1 року), економія на карбуванні нових замість старих, що вийшли з вжитку, становитиме до 1 млрд гривень.

Економія, "чистка ринку", зручність: Навіщо НБУ скасовує "п'ятаки" і вводить 1000 гривень

1000 гривень для країни – зручність, доцільність, економія

Якщо скасування самих дрібних монетних номіналів в цілому не викликає особливого інтересу в українців, не кажучи вже про якісь побоювання чи протестах, то з введенням нової найбільшої національної купюри в 1000 гривень, ситуація менш однозначна.

Традиційно в суспільстві введення нової купюри пов’язують зі знеціненням грошей, інфляцією і як наслідок, зростанням цін – реальним або очікуваним. У свій час саме так були сприйняті пропозиції НБУ 2011 і 2013 років про введення нової купюри, озвучені тодішнім заступником голови Нацбанку Володимиром Кротюком.

Втім, цього разу число таких розмов на тлі обговорення того, хто гідний зайняти місце на новій купюрі, виглядало нікчемним, а в “кастингу” на “особа” для нової найбільшої купюри переміг академік Володимир Вернадський.

У Національному банку України необхідність введення нової найбільшої купюри пояснювали трьома факторами:

1) економічною доцільністю – як показала практика головною розрахунковою купюрою в обороті стала 500-гривнева, на яку припадає 55% обороту, що говорить про необхідність більш високого номіналу, тим більше що з моменту введення купюри пройшли 13 років, за які обсяг готівки зріс уп’ятеро – до 380 млрд гривень, а середня зарплата-у 10 разів;

2) зручністю – введення купюри більш високого номіналу укупі з висновком “зайвих” монет знизить кількість монет на 1 українця вдвічі і банкнот майже на третину;

3) економія держави і бізнесу, для першого – на випуск і обмін приходять в непридатність банкнот, для другого – за рахунок більшого номіналу на тих же витратах на транспортування можна буде перевезти вдвічі більше грошей.

У цілому в планах НБУ поступово вивести з обігу 5 номіналів монет і банкнот, залишивши у зверненні 12 з нинішніх 17.

Зручність та економія…

Експерти, опитані 112.ua в основному погодилися з аргументами “за” від НБУ на користь нової монетарної політики.

Так, головний експерт Ради НБУ Віталій Шапран зазначає, що сукупний масштаб цін, що виріс з моменту введення в обіг монетних номіналів в 1996 році, виріс приблизно в 15 разів і їх роль як дрібної розмінної монети неминуче знизилася.

У цьому сенсі скасування монетних номіналів, заміна дрібних банкнот монетами та введення в обіг 1000-гривневої купюри сприяє зручності громадян, зниження витрат НБУ та зростання його прибутків йдуть до держбюджету.

“З моменту введення в обіг самої великої купюри в 500 гривень у 2006 році ціни зросли приблизно в 5 разів, що викликало дискомфорт в обслуговуванні грошового обігу, що і спонукало збільшити номінал до 1000 гривень. Цей процес цілком природний і говорити про якийсь додаткової емісії або новому витку інфляції немає ніяких підстав”, – підкреслив експерт 112.ua.

Так і в НБУ відзначають зниження росту інфляції за підсумками серпня в порівнянні з липнем – 8,8% проти 9,1% чому сприяли падіння ціни на паливо і зниження тарифів на природний газ. Втім, паралельно прискорилося зростання цін на сирі продукти харчування – до 10,9%, внаслідок чого в цілому інфляція поки вище прогнозу. 

Про виправданість кроків НБУ, говорить і голова Української Асоціації постачальників торговельних мереж Олексій Дорошенко.

“Крок назріло ще за кілька років до дій Якова Смолія – 55% обороту припадає на 500-гривневі купюри, інфляція, зробила непотрібними монети, чия вартість виготовлення куди вище номінальної вартості. Необхідність всього цього було визнано і суспільством, яке більше сперечалися про те чий портрет повинен бути на новій купюрі”, – каже експерт.

Як вважає Олексій Дорошенко, хоча це стало результатом інфляції попередніх років, українцям не варто боятися інфляції пов’язаної з укрупненням номіналу гривні, в поточному році інфляція знижується і цілком реально вийти за підсумками року на рівні 7%. З іншого боку, тенденція на укрупнення номіналів національної валюти швидше за все продовжиться.

“Візьмемо валюту США – найбільш популярна для заощаджень купюра в 100 доларів, вона ж найбільша. На цьому тлі вітчизняна купюра в 1000 гривень – еквівалент 40 доларів, не дотягує до цього показника.

Тим не менш швидке введення більш великих номіналів нацвалюти завжди сприймається болісно і може стати шкідливим, тому думаю найближчі кілька років НБУ не буде робити подібних кроків, обмежившись введенням 1000-гривневої купюри як самого великого номіналу”, – вважає експерт.

…чи “гривнецентризм”?

Економічний експерт Олексій Кущ, відзначаючи безсумнівні висновки та економію державних коштів на відмову від дрібних монетних номіналів і заміни паперових банкнот монетами, говорить про потенційну шкоду від подібної політики, здатному перекрити вигоду.

“Національна валюта для кожної країни – це ще один привід для престижу, гордості, а іноді і культу. Візьмемо “світову валюту” – долар, на батьківщині став предметом чи не поклоніння, там існує навіть клуб шанувальників Дайма, 10-центової монети, на яку в США давно вже нічого не купиш, але з обороту її не вилучають.

Це змушує громадян не тільки пишатися нею, але і вірити в її стабільність, довіряти валюті, економіці, країні. А що відбувається у нас? Мені доводилося чути незадоволених громадян введенням 1 – і 2-гривневих монет, маленьких, незручних, нелюбимих які прозвали “поганими грошима” і намагаються їх швидше збути з рук.

Про яку довіру до національної валюти та економіці можна говорити?”, – запитує експерт.

Зрозуміло, як зазначає Олексій Кущ, мова йде про психологічні аспекти, які не так піддаються матеріального обліку, як економія на карбування монет або випуску банкнот, але все ж є формули, які допомагають їх вирахувати і як правило вони куди вище прямої економії держави.

“Якщо ми все-таки відмовляємося від будь-то монетних номіналів, міняємо банкноти на монету, то це необхідно робити паралельно з побудовою власного культу національної валюти, зростання довіри населення до неї, робити економіку і бізнес “гривнецентричными”, а не “доллароцентричными”.

Коли у нас населення буде вірить гривні, будуть вкладення в економіку, а введення нової купюри великого номіналу не буде викликати у населення питання про те, чи чекати нового зростання цін”, – підкреслює Олексій Кущ.

З 1 жовтня 2019 року – монети номіналом 1, 2 і 5 копійок припиняють виступати засобом платежу.

27 жовтня 2019 року – в обороті з’явиться купюра номіналом у 1000 гривень.

До 30 вересня 2020 року – монети номіналом 1,2 і 5 копійок можна обміняти в будь-якому відділенні комерційного банку і НБУ.

З 1 жовтня 2020 року по 30 вересня 2022 року монети номіналом 1,2 і 5 копійок можна поміняти в будь-якому відділенні НБУ та відділеннях “Ощадбанку”, “ПриватБанку” і “Райфайзенбанку Аваль”.

З 1 жовтня 2022 року монети номіналом 1,2 і 5 копійок можуть виступати лише як об’єкт для колекціонування.

Також в планах НБУ припинити випуск монет номіналом 25 копійок з поступовим виведенням з обороту, випустити монети номіналом 5 і 10 гривень, випуск удосконалених купюр номіналом 50 і 200 гривень.

Никита Сініцин


Джерело: www.112.ua