Новини України та світу

Доларові гойдалки: Що дає економіці ревальвація гривні і чим небезпечна девальвація

Доларові гойдалки: Що дає економіці ревальвація гривні і чим небезпечна девальвація

Джерело: 112.ua

Незважаючи на численні ініціативи в економіці виходять від президента Володимира Зеленського, поки що найбільш зримим проявом економіки за перше півріччя його президентства залишається знецінення, ні, не гривні як зазвичай, а долара.

Починаючи з червня заокеанська валюта “схудла” по відношенню до гривні на 10% – з 26,85 гривень за 1 долар до 24,18 гривень за офіційним курсом НБУ. Всього ж з початку року курс долара до гривні впав приблизно на 15%.

Як відчула на собі це зміна і відчула взагалі українська економіка?

Рекорд по ревальвації, але не за її тривалістю

З 2014 року українці настільки звикли до девальвації національної гривні, обрушившей свій курс за цей час більш ніж втричі – з 8 до 26 гривень за 1 долар, що нинішнє її зміцненню багатьом видається майже дивом не бував раніше. Дійсно, така думка вірно, але лише частково.

10%, що втратив за 4 місяці по відношенню до гривні долар, є, мабуть, рекордним падінням заокеанської валюти, не пов’язаних з штучним ажіотажем 2015 року, коли в деяких обмінниках за нього давали до 40 гривень.

Проте історія української гривні свідчить, що були два періоди тривалістю в 2 і 3 роки, коли середньорічний курс гривні до долара не тільки не зростав, але навіть зменшувався.

Цей шлях почався в 2001 році, коли середньорічний курс гривні зупинився на позначці 5,37 гривень за 1 долар, у той час як роком раніше курс був 5,44 гривень. Ще на 5 копійок курс опустився протягом 2002 року, проте вже через рік долар додав до свого курсом 1 копійку.

Але вже наступний, 2004 рік, відняв у долара 2 копійки і зафіксував середньорічний обмінний курс на рівні 5,31 гривень за 1 долар. 2005 рік став практично тріумфом гривні, зуміла відвоювати у заокеанської валюти 19 копійок і ще 7 копійок в 2006 році.

У 2007 році середньорічний курс залишився таким же, як і роком раніше – 5,05 гривень, проте вже в 2008 році на тлі фінансової та економічної кризи зріс до 5,26 гривень, але наступний рік виявився куди важчим і в 2009 році гривня впала до 7,79 гривень за 1 долар.

З тих пір середньорічний курс гривні до долара тільки падав, винятком став 2013 рік, за підсумками якого середньорічне співвідношення національної валюти до долара залишилося на рівні 2012 року – 7,99 гривень.

Міцна гривня – зростання економіки? Не факт

Механізм впливу на національну економіку співвідношення курсу гривні до долара досить складний, але, здавалося б, про це можна судити швидше за результатами – зростанню економіки і валового внутрішнього продукту.

У 2004-2007 роках, коли стався найдовший період ревальвації гривні до долара, за даними Світового Банку і МВФ, вітчизняна економіка зростала рекордними темпами: від 25,1% номінального зростання ВВП в доларах за підсумками 2006 року до 32,8% зростання за підсумками 2005 року.

У 2009 році, коли відбулася девальвація, номінальний ВВП України в доларах впав на 34,9% і з тих пір він зростав до 2014 року куди більш скромними темпами ніж раніше.  

Разом з тим період зростання вітчизняної економіки збігся зі зростанням світової економіки, яка підняла ціни на експортні товари з України, насамперед, метали. Точно так само падіння економіки 2009 року було викликано, швидше, вибухнула світовою економічною кризою, обвалившем світові ринки і національну валюту.

Так і рекордна ревальвація гривні в 2019 році – на 10%, теж аж ніяк не викликало бурхливого зростання вітчизняної економіки: по останньому звіті Держстату, в серпні промислове виробництво впало, склавши 98,6% від показників липня.

Загалом же за січень-серпень 2019 року українська промисловість зросла в порівнянні з аналогічним періодом 2018 року всього на 0,1%. Втім, тут скоріше відіграє роль сезонний фактор, характерний для літа, коли ділова активність помітно знижується.

Міцна гривня – розорення бюджету і головний біль Мінфіну

Несподівано проти зміцнення курсу гривні до долара виступили в Міністерстві фінансів України. У відомстві, здавалося б, кровно зацікавлений у зростанні курсу національної валюти, саме його назвали “головним викликом” для виконання бюджету-2019 за доходами.

На думку Мінфіну середньорічний курс гривні за січень-серпень поточного року на 26,6 гривень за 1 долар замість прогнозу на рік у 28,2 гривень, обвалив доходи від ПДВ із імпорту до 87,6% від плану. 

На думку економічного експерта Олександра Охріменка, в позиції Мінфіну немає нічого дивного.

“Замість того, щоб наповнювати бюджет за рахунок зростання економіки, збільшення доходів населення і кількості сплачених податків, у Мінфіні йдуть по більш простому шляху – наповнення держскарбниці ПДВ від імпорту товарів за рахунок девальвації гривні.

По суті – це грабіж населення, так як ПДВ входить у вартість товару просто вилучається з кишень покупців, що куди простіше ніж домагатися зростання економіки”, – каже експерт.

Серед постраждалих експортери та платіжний баланс

Крім Мінфіну, підстави для невдоволення зміцненням курсу гривні до долара є у вітчизняних експортерів, які за виручені на світових ринках долари в Україні тепер виручать на 15% менше гривень ніж на початку року. Точно так само на 15% знизилася і сума гривень від компенсації ПДВ.

“Експортери безсумнівно постраждають від зміцнення курсу гривні. Разом з тим основним експортером у нас є великий бізнес, який, так – недоотримає в доходах від експорту, але це явно не буде мати для нього катастрофічних наслідків враховуючи їх масштаби, так що цей мінус все ж не буде занадто серйозним”, – вважає Олександр Охріменко.

Разом з тим на думку економічного експерта Українського інституту майбутнього Данила Моніна, зміцнення курсу гривні до долара в перспективі може призвести до зростання дефіциту зовнішньоторговельного балансу.

“Зараз ця тенденція особливо помітна, але якщо не розвивати власного виробництва, у майбутньому цей розрив може серйозно зрости”, – вважає експерт.

Поки за даними Держстату дефіцит зовнішньої торгівлі України за підсумками 1 півріччя 2019 року склав 3,74 млрд доларів.

На думку головного експерта Ради НБУ Віталія Шапрана основним мінусом від ревальвації є зростання споживання імпортних товарів, що веде до збільшення негативного сальдо торгового балансу за підсумками 2019 року вище запланованого обсягу – до 13-14 млрд доларів.

Деяким розчаруванням став той факт, що незважаючи на зміцнення курсу гривні в Україні так і не знизилися ціни, за винятком деяких імпортних товарів на зразок палива і природного газу. Так, за даними Держстату до серпня споживчі ціни зросли на 2,7% по відношенню до грудня 2018 року. 

“Девальвація національної валюти завжди супроводжується інфляцією – зростанням цін, ревальвація ж – далеко не завжди”, – зазначив Олександр Охріменко.

Зміцнення курсу гривні – плюсів набагато більше

Опитані 112.ua експерти сходяться на думці, що плюсів від зміцнення гривні для вітчизняної економіки все ж таки більше ніж мінусів.

Так, Данило Монін зазначає, що на тлі зміцнення гривні вітчизняні зарплати стали більш конкурентно спроможними на світовому ринку праці, досягнувши еквівалента в 400 доларів – рівня 2013 року. До того ж за рахунок своєї стабільності гривня дозволить швидше відновити показники ВВП в доларах, що буде позитивно сприйнятий бізнесом. 

Олександр Охріменко назвав три напрямки, в яких позитивний вплив ревальвації гривні найбільш позитивні:

1) якщо не зниження цін, то хоча б їх стабілізація;

2) зміцнення національної валюти вкупі робить реальну зарплату трохи вище, тобто збільшує благополуччя населення;

3) знецінення національної валюти завжди поганий сигнал для бізнесу, який прагне взяти паузу і перечекати момент, при зміцненні курсу бізнес навпроти готовий більше інвестувати в розвиток економіки.

У цілому, за словами експерта, девальвація національної валюти завжди краще її ревальвації.

Віталій Шапран нагадує про позитивну роль ревальвації гривні по відношенню до держборгу України, адже зміцнення національної валюти призводить до зниження вартості обслуговування держборгу, частина якого номінована в доларах США і євро.

“На мою думку ревальвація позитивно впливає на інфляційні очікування населення і бізнесу, вони стають більш скромними. Населення відчуває себе більш комфортно при ревальваційний тренді, оскільки доходи більшості прив’язані до гривні, і ревальвація для багатьох – це розширення можливостей щодо купівлі імпорту,

а це 90-95% автомобілів, побутової техніки, оргтехніки і т. д.”, – підкреслює експерт.

Що далі? Вибір між зростанням економіки та її обвалом

Експерти, відзначаючи позитивний вплив зміцнення курсу гривні до долара на вітчизняну економіку, в один голос говорять про небезпеку цього процесу, здатного в майбутньому викликати серйозне знецінення гривні.

зараз в середовищі економічних експертів панує одностайність причини, що забезпечила зміцнення курсу гривні до долара, але оскільки вона штучна і не спирається на реальне зростання економіки, то в майбутньому може принести нові потрясіння.

Так, економіст Віктор Скаршевський на своїй сторінці в Facebook прямо пов’язав зміцнення курсу гривні з зростанням портфеля облігацій внутрішньої державної позики в руках іноземних покупців, що виріс з початку року в 15,4 рази – з 6,3 млрд гривень до 97,8 млрд гривень.

Оскільки гривневі ОВДП, то іноземці продають долари для купівлі гривень, тим самим вливають у національний фінансовий ринок більш 3 мільярдів доларів, збільшуючи їх пропозицію.

Як акцентує увагу експерт:

– гроші від ОВДП не працюють на економіку, а йдуть на фінансування дефіциту держбюджету;

– при 15-кратне зростання валюти для операцій на ринку ОВДП прямі іноземні інвестиції в країну продовжують знижуватися (за 1 квартал 2019 року їх надійшло всього 484 мільйони доларів);

– гроші, вкладені в ОВДП іноземними особами є по суті спекулятивним капіталом, який може в будь-який час вийти з України.

На думку Ськаршевського вітчизняні ОВДП є привабливими для фінансових спекулянтів, що дозволяють їм заробляти до 30% річних за рахунок прибутковості самих цінних паперів і падіння курсу долара.

“Якщо в якийсь момент, за будь-якої внутрішньої або зовнішньої причини (уповільнення світової економіки, світова фінансова криза, різке падіння світових цін на метал, руду, зерно тощо) спекулянти-нерезиденти втратять інтерес до українських ОВДП і вирішать зафіксувати прибуток і, відповідно вивести валюту з України, то спекулятивно-ревальваційний хрест вмить перетворитися у спекулятивно-девальваційний”, – резюмує експерт. 

Штучним за рахунок спекулятивного капіталу, високий курс гривні вважає і Данило Монін, іншими факторами, що впливають на курс він вважає також зменшився відтік капіталів з країни в очікуванні запуску ринку землі. В цьому сенсі навіть негативний висновок МВФ не особливо вплинула на ситуацію.

Все це за його словами веде до того, що Україна сьогодні накопичує ризики на майбутнє.

“Якщо вдасться отримані кошти інвестувати в розвиток економіки і її реального сектора, Україну чекає зростання економіки, в разі зміни очікувань з позитивних на негативні нас чекає стрибкоподібна девальвація з відтоком спекулятивного капіталу”, – вважає експерт.

Як зізнався Данило Монін, поки не можна спрогнозувати який з двох сценаріїв більш ймовірний і особисто він не бачить найближчим часом якихось причин для різкої зміни ситуації і тому його очікування поки “помірно позитивні”. Більше ясності може внести розроблена і презентована програма дій Кабміну Олексія Гончарука.

Про можливі несприятливі наслідки для національної валюти попереджає і Віталій Шапран.

“У 2020 році поведінку іноземних інвесторів в ОВДП може бути не прогнозованим, тобто немає гарантій, що ми не опинимося в ситуації, коли приплив капіталу припинитися і змінитися відтоком, а ми залишимося наодинці з неабияк зростаючим дефіцитом торгового балансу.

Звичайно НБУ нарощує золотовалютні резерви за рахунок припливу капіталу, але ця “подушка безпеки” по моєму думку не призначена для зміни трендів на валютному ринку, а тільки для усунення різких коливань”, – каже про можливі наслідки зміни ситуації на ринку державних боргових зобов’язань експерт.

Солідарний з колегами і Олександр Охріменко, бачить основну загрозу для курсу гривні і економіки ринок ОВДП, точніше його непрозорість.

“Не маючи всієї інформації важко зробити прогноз про майбутнє гривні. Якщо вітчизняні ОВДП купують серйозні зарубіжні інвестиційні фонди, можна бути спокійними – вони бачать для себе перспективу і серйозних потрясінь очікувати не варто.

Якщо ж скуповування ОВДП ведеться через офшорні компанії, швидше за все це діють наш бізнес або міжнародні фінансові спекулянти і тоді існують серйозні ризики для гривні, так і для економіки у вигляді виведення капіталу та різкої девальвації гривні”, – вважає експерт.

За словами співрозмовника 112.ua, подібною інформацією володіють Мінфін і НБУ, але ділиться нею вони не поспішають, у результаті про ринку ОВДП є тільки інформація, що говорить про його стабільності – падіння відсотка прибутковості, зростання суми продажу ОВДП (на останніх торгах 24 вересня був встановлений рекорд по їх продажу – 13,2 млрд гривень на 5 років під 14,75% – прим. 112.ua) і перевищенні попиту над пропозицією.

Никита Сініцин


Джерело: www.112.ua