Новини України та світу

Чому вивчення іноземних мов – найкорисніший тренажер для мозку

Чому вивчення іноземних мов – найкорисніший тренажер для мозку

Якщо б вивчення іноземної мови було спортом, то це був би найкорисніший вид спорту для здоров’я мозку.

Чому вивчення іноземної мови робить нас здоровішими й щасливішими? Спойлер – не через те, що знання мов допомагає просуватись у кар’єрі чи не відчувати сорому від нездатності запитати дорогу в якомусь європейському містечку. Справа набагато серйозніша, відповідь – у мозку.

Нова мова – це двері для розширення нашої свідомості й особистості, це – тренажер для мозку.

Вивчення іноземної мови – одне із найкорисніших тренувань для мозку. Вивчаючи іноземну мову, ми буквально тренуємо мозок швидко мислити, бути гнучким, легко навчатися, сприймати нові системи. Ми знаємо вже, що мозок завжди намагається автоматизувати ті процеси, які ми робимо найчастіше, – мозок їх оптимізує і пов’язує з процесом виділення гормонів задоволення. Процес споживання солодощів, ігри і “легкі серіальчики” мозок також удосконалює. Тому ми з часом так звикаємо “зливати” життя на перегляд попсових фільмів, гламурних картинок і невигадливої музики. Ми так само звикаємо до “простого” й непотрібного, як і до корисних звичок.

Факти про вивчення іноземної мови:

1. Вивчення іноземної мови найлегше розвиває людську здатність навчатись і досліджувати нове.

2. Вивчення мови змінює нашу особистість і збагачує наше розуміння реальності.

3. Іноземна мова збагачує емоційний словник: мова визначає значення для об’єктів в оточенні – щось нове стає для нас значимим тоді, коли це “щось” ми можемо назвати через слово. Ця здатність викликає емоції.

4. Вивчення іноземної мови збагачує нашу карту вражень, урізноманітнює життєвий досвід і додає можливості ширше бачити світ: в ескімоській мові, наприклад, є більше 20 слів для визначення слова “сніг”, тому що в їхній мові сніг має велике значення. Вивчення цих 20 слів назавжди змінить наше ставлення до снігу. Так і з усім іншим: вивчення французької чи італійської назавжди змінить наше ставлення до їжі, моди, стилю. Ми набудемо здатності усвідомлювати й розуміти значно більше й глибше.

5. Вивчення іноземної мови розширює аналітичні здібності: тобто, це не про знання перекладу відомого слова. Це набуття здатності по-іншому аналізувати й сприймати навколишній світ – ми буквально розширюємо свідомість через здатність бачити більше й ширше.

6. Численні дослідження довели, що коли ми думаємо іноземною мовою, ми здатні приймати більш раціональні рішення. Це через те, що шаблонні рішення, які обумовлені часто неусвідомленими упередженнями, мозок зберігає рідною мовою. Коли думаємо іноземною, мозок не апелює до готових шаблонів, а конструює нові.

Мозок – надскладна (насправді найскладніша у світі) система. Наші думки й знання – мільярди нейронних зв’язків – взаємозв’язків і комбінацій, які запускають процес прийняття рішень, аналіз ситуації, емоції, рефлекси й поведінку. Цими ланцюжкам проходять нервові шляхи, якими рухаються нейромедіатори, які активують ті чи інші нейронні зв’язки – наш попередній досвід і знання, які є в основі нашого мислення. Існує цілий ряд механізмів, які вмикають і вимикають активність різних частин мозку.

За наше раціональне мислення, за процес навчання й креативність відповідає в більшості префронтальна кора – передня частина кори мозку. Саме тут знаходиться найбільша кількість нейронних зв’язків, синапсів.

Процес навчання і є процесом формування нових нейронних зв’язків, синапсів (точки поєднання нейронів) і зміни вже існуючих. Цей процес відбувається хімічно. Нейрони поєднуються через дію нейромедіаторів (ми чули вже про ендорфіни і допаміни). Нейромедіатори для мозку – букви алфавіту, а ланцюжки – набори слів, якими ми володіємо. Кожен раз, коли ми дізнаємося щось нове, виникає новий нейронний зв’язок чи змінюється старий.

Нова мова буквально народжується в мозку у вигляді нових синапсів.

За теорією Вільяма Левельта (Інститут психолінгвістики Макса Планка в Нідерландах) є три системи, які беруть участь у процесі запам’ятовування й використання слів: лексична, граматична й фонетична.

Лексична система активується, коли ми хочемо щось сказати. Ця система відповідає не за значення чи визначення конкретного слова, а за їх смисли. Коли ми хочемо щось сказати, перед тим як вимовити саме слово, ми спочатку відчуваємо його значення органами чуття. Ми спочатку активуємо смисл слова, а потім вже шукаємо відповідне до сенсу слово.

Граматична система застосовує свої відповідні правила: відмінки, роди, числа… Ця система відома нам через вислів “на кінчику язика” – коли ми майже готові вимовити слово, але ще не до кінця “уловили” його. Ми вже знаємо в цей момент значення слова, а граматична система вмикається для вибору відповідної форми, зважаючи на мову, якою говоритимемо. Тут пам’ять активує відомі їй граматичні конструкції й вибирає відповідну.

Фонетична система – використання звуків. Ми вимовляємо смисл того, що хочемо сказати. Ми називаємо саме слово.

Усі три системи взаємопов’язані, активуються разом під час вивчення мови й визначають складність вивчення іноземної мови.

Кожен раз, коли ми хочемо вивчити слово, нам треба вивчити всі три системи: фонетичну, лексичну й граматичну. А оскільки картотеки звуку, форми й значення розміщені в різних частинках мозку і, власне, не є готовими папками, то кожного разу мозок запускає складний мисленнєвий процес, на який акумулює велику кількість енергії, кисню, глюкози, води.

Кожного разу, коли ми вивчаємо іноземне слово, повторюємо його, використовуємо в комбінаціях з іншими словами, проговорюємо кілька разів, ми тренуємо мозок, активуючи ті його ділянки, які відповідають за процеси сприйняття, запам’ятовування, проговорювання, пошук смислу, аналізу.

Якщо б вивчення іноземної мови було спортом, то це був би найкорисніший вид спорту для здоров’я мозку.

Автор: Наталія Кадя

Джерело Телеканал новини «24»
28.09.2019

Close